8 березня — це Міжнародний день боротьби за права жінок. Це не «свято весни, краси та жіночності», як його часто намагаються подати, а нагадування про нерівність, дискримінацію та боротьбу за рівні можливості.
Чи потрібен фемінізм сьогодні в Україні? Багато людей переконані, що ні: мовляв, жінки і чоловіки вже давно рівні, а фемінізм — це проблема десь далеко Та чи справді це так? Топ новин 2025–2026 років, які показують, чому ми досі потребуємо фемінізму.
Скандальна норма про шлюб із 14 років
На початку 2026 року в Україні розгорілася гучна дискусія навколо проєкту нового Цивільного кодексу. Документ передбачає, що загальний шлюбний вік залишаться 18 років, однак містить скандальні винятки. Зокрема, стаття 1478 дозволяє укладати шлюб з 16 років за рішенням суду, а у разі вагітності або народження дитини — навіть із 14 років.
Такої норми чинне законодавство не має. Сімейний кодекс дозволяє шлюб лише з 16 років і тільки за рішенням суду.
Інформація про нову норму викликала хвилю критики у медіа та соцмережах. Користувачі наголошували, що така пропозиція може:
- Легалізувати ранні шлюби.
- Послабити захист дітей.
- Створити ризик виправдання насильства над неповнолітніми.
Юристи також попереджали про можливу колізію з Кримінальним кодексом, адже статеві відносини з особою до 16 років в Україні є серйозним кримінальним правопорушенням.
Після суспільного резонансу головний співавтор законопроєкту, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що норму планують вилучити з проєкту кодексу.
Скандальну норму про шлюб в 14 років скасують після критики в соцмережах. Фото: Deposit Photos
На цьому історія з Цивільним кодексом не закінчилася. Сьогодні, 8 березня, у Києві відбудеться Марш за права жінок. Акція розпочнеться об 11:00 у парку імені Тараса Шевченка.
Організаторки заявляють, що учасниці виходять, зокрема, і проти нової редакції Цивільного кодексу. Активістки наголошують, що низка положень кодексу може:
- Ускладнити розлучення під час вагітності.
- Посилити контроль у шлюбі.
- Зменшити можливості для захисту прав жінок.
Дискримінація та травми в ЗСУ: від домагань до ампутацій через «чоловічу» форму
Попри значний відсоток жінок у війську, армійське середовище досі залишається хитким у питаннях гендерної безпеки та можливостей.
Домагання в ЗСУ
Військовослужбовиця 155 ОМБр Єлизавета Марцинюк (позивний Мавка) розповіла про неодноразові сексуальні домагання з боку побратима. За її словами, чоловік вдирався до її кімнати вночі, ігноруючи відмови.
«Огидно, боляче і страшно. Поки без наслідків для кривдника, але з панічками та спустошенням для мене», — розповідає Єлизавета Марцинюк, військовослужбовиця 155 ОМБр.
Марцинюк також заявила, що звернулася по допомогу до офіцера психологічної підтримки, однак той, за її словами, відмовився сприяти відкриттю розслідування і натомість виписав їй догану за «грубе спілкування». Після розголосу вона подала рапорт командуванню, заяву до поліції та звернення до профільних органів.
Ампутація грудей через «чоловічу» форму
Ветеранка Наталя Ліщишена стала першою жінкою в Україні, яка змогла документально довести шкоду штатного бронежилета для здоров’я військовослужбовиць.
Через тривале носіння стандартного бронежилета, розробленого під чоловічу анатомію, жінка отримала серйозні травми молочних залоз і зрештою пережила їх повну ампутацію. Після тривалої боротьби з бюрократією їй вдалося домогтися офіційного визнання того, що хвороба пов’язана з військовою службою, повідомляє «Цензор.Нет».
Ветеранка Наталя Ліщишена
Закон проти дискримінації у війську
У березні 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №13037, спрямований на запобігання дискримінації та сексуальним домаганням у Збройних силах. Документ підтримали 276 депутатів.
Закон передбачає зміни до Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Відтепер військовослужбовці зобов’язані дотримуватися принципів гендерної рівності, не допускати дискримінації чи домагань і повідомляти про такі випадки. Командири, своєю чергою, зобов’язані призначати службове розслідування, а військових, які повідомили про порушення, не можна карати або переслідувати.
Сексизм у рекламі та скандали навколо «Укрпошти»
За останній рік одразу кілька гучних історій показали, що сексизм і сексуалізація жінок — досі звична частина українського рекламного та публічного простору.
«Укрпошта» сексуалізує школярок?
Напередодні Дня святого Валентина-2026 «Укрпошта» разом із брендом одягу Rikky Hype запустили колаборацію з тематичними валентинками та поштовими скриньками у Києві і Дніпрі. Кампанію супроводжували фотографії моделей у стилізованих образах школярок.
Сексизм у рекламі та скандали навколо «Укрпошти». Фото: скриншот з соцмереж
На одному зі знімків дівчина у короткій спідниці та білих колготах пише крейдою на дошці. Користувачі соцмереж звинуватили бренди у сексуалізації школярок та романтизації образу неповнолітніх. Після хвилі критики світлини видалили, а в «Укрпошті» перепросили та заявили, що переглянуть підходи до партнерських проєктів. Компанія припинила співпрацю з Rikky Hype.
Однак є нюанс: генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський спершу заявив, що «не бачить проблеми» в фото, а критиків звинуватив у лицемірстві.
Ігор Смілянський назвав жінку повією
Це не єдиний скандал навколо керівника держкомпанії. Раніше Смілянський опинився під критикою після перепалки з користувачкою соцмереж, яка розкритикувала витрати на ребрендинг «Укрпошти». У відповідь він назвав жінку повією:
Коментар викликав обурення користувачів. Багато хто назвав його сексистською образою, а риторику — неприпустимою для керівника державної компанії.
Сексуалізація в рекламі бетону
В Україні досі виникають скандали через сексуалізацію жінок у рекламі. Наприклад, у 2025 році Держпродспоживслужба визнала дискримінаційною кампанію «Твердий стандарт» від бренду «Бетон від Ковальської», у якій роль «експертки з твердості» виконувала порноакторка Джозефіна Джексон.
У ролику будівельник звертається до «психологині» зі скаргою, що в нього «не твердішає» — і ця метафора використовується для реклами бетону.
Після скарги експертів рекламу визнали такою, що використовує жіноче тіло як сексуальний об’єкт, не пов’язаний із продуктом, і компанії виписали штраф.
Домагання в театрах та університетах: історія Андрія Білоуса
Однією з найгучніших справ у 2025 році стали звинувачення режисера та викладача Андрія Білоуса у сексуальних домаганнях та зґвалтуваннях. Він був директором і художнім керівником київського «Молодого театру» та викладав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Домагання в театрах та університетах: історія Андрія Білоуса. Фото: «Молодий театр»
У січні 2025 року колишні студентки публічно розповіли про багаторічний харасмент. За їхніми словами, викладач надсилав інтимні повідомлення, вимагав особисті фото та обговорював сексуальні теми зі студентками.
Після розголосу частину звинувачень підтвердили інші студенти та працівники театру. У поліції відкрили кримінальне провадження за статтею «сексуальне насильство».
Лише у травні 2025 року Білоус звільнився з посади за угодою сторін. Однак він заперечив усі звинувачення і заявив, що пішов лише для зниження напруги в колективі.
Восени справа отримала новий розвиток. 21 жовтня правоохоронці після обшуків у будинку затримали режисера і оголосили йому підозру у сексуальному насильстві. За даними слідства, з 2017 року Білоус, користуючись службовим становищем і авторитетом викладача, змушував студенток вступати з ним у статеві стосунки без їхньої згоди.
Слідчі встановили, що протягом кількох років він неодноразово вчиняв сексуальне насильство щодо п’яти дівчат, двоє з яких на момент злочинів були неповнолітніми. За версією правоохоронців, частина цих випадків відбувалася у службових приміщеннях театру.
Станом на 5 березня 2026 року Білоус перебуває під вартою. 26 січня 2026 року суд продовжив йому запобіжний захід до 21 березня. Розслідування триває.
Інші випадки харасменту у вишах
Паралельно з’явилися й інші заяви про домагання у творчих закладах освіти. Колишні студентки повідомляли про неналежну поведінку викладачів Олександра Балабана (КНУКіМ), Володимира Галицького (КНУТКІТ), Йосипа Лося (ЛНУ). Деяких із них відсторонили від роботи або й звільнили на тлі публічного розголосу.
Скандал навколо актора Костянтина Темляка
Ще один резонансний випадок стався у кіноіндустрії. Актор Костянтин Темляк опинився в центрі суспільного скандалу через звинувачення у домашньому насильстві.
Скандал навколо актора Костянтина Темляка. Фото: інстаграм-сторінка актора
Про насильство з боку актора публічно заявила його колишня партнерка. Вона розповіла про психологічний та фізичний тиск у стосунках. Історія швидко набула розголосу в соцмережах і медіа, а користувачі почали обговорювати проблему толерування насильства у творчому середовищі.
Скандал набув особливого резонансу ще й тому, що майже одночасно з цими звинуваченнями Темляк отримав професійне визнання у кіноіндустрії — нагороду Української кіноакадемії «Золота Дзиґа».
На фоні скандалу Темляк відмовився від нагороди, аргументувавши це тим, що наразі вважає некоректним приймати нагороду.
Цей прецедент змусив організаторів нагороди переглянути регламент та внести зміни до правил. Йдеться про репутаційні та етичні ризики та можливість в таких випадках виключати номінантів із премії.
Гендерний розрив в оплаті праці: жінки освоюють «чоловічі» професії, але отримують менше
Повномасштабна війна кардинально змінила український ринок праці. Через мобілізацію, міграцію та дефіцит кадрів компанії почали активніше наймати жінок на позиції, які раніше вважалися «чоловічими» — у промисловості, агросекторі, логістиці чи державному управлінні.
За даними дослідження «Барометр ринку праці» компанії GRC.ua, 64% українських роботодавців уже наймають жінок на такі посади. Ще рік тому таких компаній було лише трохи більше половини. Ще 9% бізнесів заявили, що планують почати це робити найближчим часом.
Однак є важливий нюанс. Розширення доступу до професій не означає автоматичної рівності. Гендерний розрив в оплаті праці в Україні залишається суттєвим. На початку повномасштабного вторгнення він становив близько 18,6%, а в окремих секторах жінки могли заробляти до 41% менше за чоловіків. Дані World Economic Forum також свідчать, що Україна поступово скорочує гендерний розрив, однак він досі залишається відчутним.
Гендерний розрив в оплаті праці
Дослідження показує, що кожен п’ятий роботодавець помічає: жінки частіше погоджуються працювати за нижчу зарплату, ніж чоловіки. Коли компанії орієнтуються лише на запит кандидата, а не на ринкові діапазони оплати, ця різниця автоматично закріплюється. На державному рівні проблему визнають. Уряд планує скоротити гендерний розрив у зарплатах до 13,6% до 2030 року, однак експерти наголошують: без системних змін у практиках компаній рівна оплата праці може залишатися лише декларацією.
Читайте також
