Світло після зими 2026: до чого радить готуватися українцям Коваленко з YASNO

Автор

Марія Бабенко

Відключення електроенергії та пошуки актуальних графіків світла взимку 2026 року стали рутиною для українців. Адже через масштабні пошкодження енергосистеми внаслідок російських атак світло в оселях може з’являтися лише на лічені години за добу.

Чого очікувати далі та як країні адаптуватися до тривалого дефіциту електроенергії, під час заходу Global Outlook: Success in Adversity, організованого Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) у лютому 2026 року, розповів Сергій Коваленко, генеральний директор холдингу D.Solutions (бренд YASNO), що забезпечує електроенергією мільйони клієнтів у Києві, Дніпропетровській та Донецькій областях.

Що буде зі світлом навесні 2026: більше сонця та обережний оптимізм

Попри чергові нічні атаки на енергосистему напередодні форуму, Сергій Коваленко поділився стриманим оптимізмом. Він нагадує, що з наближенням весни ситуація в енергетиці традиційно покращується через сукупність факторів.

«Додам трохи оптимізму. Зараз атомні станції працюють на повну потужність, запрацював на повну й імпорт електроенергії. Ми використовуємо все, що є на території України, але дефіцит все одно зберігається. Проте з наближенням весни ситуація завжди покращується. Через потепління середня температура підвищуватиметься, що означає менше споживання і менший дефіцит. Друга історія — сонечко. Коли воно з’являється, особливо в Києві та на Київщині, починає активно вироблятися сонячна електроенергія. Думаю, ніхто навіть не уявляє, скільки за останні роки було встановлено об'єктів малої та середньої сонячної генерації — вона нам дуже допоможе», — прогнозує гендиректор YASNO.

Водночас Коваленко підкреслює: прогнозувати наслідки нових обстрілів практично неможливо, але він висловив сподівання, що катастрофічних наслідків для системи вдасться уникнути.

Сергій Коваленко під час заходу Global Outlook: Success in Adversity, організованого Європейською Бізнес Асоціацією. Скриншот

Плата за світло у 2026 році: як покращилася дисципліна і що буде з тарифами

Одним із позитивних маркерів 2025–2026 років стало відновлення рівня оплат за спожиту електроенергію. За словами Коваленка, на початку повномасштабного вторгнення платіжна дисципліна значно просіла, але зараз ситуація стабілізувалася.

«За електроенергію для населення у нас іде постоплата. Оскільки дохідність у постачанні для населення становить лише близько 0,1%, будь-яка несплата для нас критична. І я скажу, що рівень оплат сьогодні вже тримається майже на довоєнному рівні. Це дуже гарна історія, бо на початку великої війни рівень платежів провалювався до 40–50%», — пояснює Сергій Коваленко.

Нагадаємо, що після останнього підвищення цін на електроенергію для населення у червні 2024 року до 4,32 грн/кВт-год (нічний тариф — 2,16 грн/кВт-год) вартість кіловат-години для побутових споживачів в Україні все ще залишається значно нижчою за середньоєвропейські показники. Якщо в країнах ЄС домогосподарства в середньому платять від 0,25 до 0,40 євро за кВт-год (що становить приблизно 13,8–20,5 грн за актуальним курсом), то в Україні ціна залишається соціальною.

Згідно з постановою уряду, чинний тариф зафіксували до кінця квітня 2026 року, попри необхідність величезних коштів на відновлення енергетики. Це означає, що після завершення опалювального сезону Кабмін може як пролонгувати дію ПСО (публічних спеціальних зобов'язань) і, відповідно, старі ціни, так і зробити черговий крок до наближення тарифу для фізосіб до ринкового рівня. Для порівняння: станом на початок 2026 року вартість електроенергії для комерційних споживачів може сягати 9–12 грн/кВт-год і вище.

Як підготуватися до зими 2027 року

Український бізнес — від невеликих підприємців до найбільших компаній — підготувався до дефіциту електроенергії по максимуму, виходячи зі своїх можливостей, вважає Сергій Коваленко.

«Бізнесу треба аплодувати. Навіть два тижні тому, коли було фізично важко через обмеження, ми все одно могли купити продукти, сходити в спортзал тощо. Тобто бізнес забезпечив життєдіяльність країни попри дефіцит. Звісно, це підштовхує певні процеси, як-от здорожчання деяких товарів, та впливає на макропоказники, але це дозволяє нам проживати цю зиму», — зазначає Коваленко.

Генератор біля маленького магазину. Фото: УНІАН

Проте готовність приватних клієнтів, яких у компанії 3 мільйони, залишається нерівномірною і часто залежить від емоційного та комунікаційного фону. Коваленко спостерігає парадокс: якщо прогнози погані, але світло в оселях поки є, інтерес до підготовки до відключень падає. І навпаки — коли обмеження сягають 15–18 годин, люди починають масово шукати рішення, навіть якщо подальші прогнози позитивні.

Гендиректор YASNO закликає споживачів не чекати кризових моментів, а готуватися до наступних сезонів пікового споживання вже зараз. Він наголошує, що весна не означає автоматичного розв'язання проблем, тому планування має бути безперервним процесом, що нагадує не відрізок, а промінь. Щодо житлового сектору, Коваленко закликає дещо змінити фокус уваги.

«Ця зима показала, що треба думати не про відсутність електроенергії, а про відсутність тепла. Відключення електроенергії — це дуже некомфортна, цивілізаційно неприємна історія, але це можна пережити. Відсутність тепла довгий час пережити майже неможливо. Тому в приватному житті треба продумати: що я буду робити, якщо не буде теплопостачання».

Наслідки російських ракетних ударів по Дарницькій ТЕЦ у Києві. Фото: УНІАН

Спікер навів приклад власного будинку, де проблему вирішили спільними зусиллями через ОСББ. Головним завданням було заживити ліфти та насоси, що качають тепло на верхні поверхи. У результаті встановили генератор та акумулятори на пульти. Тепер, навіть коли світла немає по 15–17 годин, люди живуть із теплом, а ліфти працюють. За словами Коваленка, це просте рішення, доступне кожному ОСББ.