Станом на середину 2025 року середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20–64 років у країнах Європи становив 57%. Про це йдеться в дослідженні Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), повідомляє «Інтерфакс-Україна».
До цього показника входять як офіційна зайнятість, так і самозайнятість та неформальна робота. Водночас рівень зайнятості українців на 22 відсоткові пункти нижчий, ніж серед громадян країн перебування. Близько 3% біженців віком 20–64 роки є самозайнятими або підприємцями, що становить 5% серед тих, хто працює.
Лідери за працевлаштуванням — країни-сусіди України
Рівень зайнятості суттєво відрізняється залежно від країни. Найвищі показники зафіксовано у державах, що межують з Україною, тоді як у Західній та Північній Європі вони значно нижчі.
До країн-лідерів увійшли:
- Естонія — 72%,
- Угорщина — 71%,
- Велика Британія — 69%,
- Польща — 68%,
- Болгарія — 67%,
- Чехія — 66%,
- Нідерланди — 64%.
Показники, близькі до середніх, мають Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), а також Молдова, Ірландія та Бельгія — по 46%.
Найнижчий рівень зайнятості зафіксовано у Швейцарії (29%), Норвегії (37%), Німеччині та Данії (по 39%), Фінляндії (40%) і Швеції (43%).
Більшість працюють нижче своєї кваліфікації
Майже 60% працевлаштованих українських біженців виконують роботу нижче свого рівня кваліфікації. Серед осіб з вищою освітою понад третина зайняті на низькокваліфікованих посадах, тоді як серед громадян країн перебування цей показник становить близько 7%.
За оцінками дослідників, саме невідповідність між навичками та роботою є однією з ключових причин медіанного розриву в заробітній платі, який сягає близько 40%.
Мова та тривалість перебування — ключові фактори
Одним із головних чинників працевлаштування є знання місцевої мови. Навіть базовий рівень володіння значно підвищує шанси знайти роботу. Водночас подальше вдосконалення мови не дає суттєвих переваг через переважання низькокваліфікованих вакансій.
Тривалість перебування в країні також позитивно впливає на шанси на роботу:
- перебування 1–2 роки підвищує ймовірність працевлаштування на 10 в.п.;
- 2–3 роки — на 14 в.п.;
- понад три роки — на 20 в.п.
Серед інших факторів:
- особи віком 50–64 років мають приблизно на 10 в.п. нижчі шанси на роботу;
- чоловіки працевлаштовані на 7 в.п. частіше, ніж жінки;
- наявність професійно-технічної освіти підвищує ймовірність зайнятості на 5 в.п.;
- проживання з дітьми до 6 років знижує шанси на роботу на 11 в.п.;
- проживання на самоті підвищує ймовірність зайнятості на 8 в.п.;
- проживання з людьми віком 65+ збільшує шанси на 6 в.п., імовірно через допомогу в побуті.
Працевлаштування біженців може прискорити економічне зростання
За оцінками УВКБ ООН, скорочення розривів у зайнятості та продуктивності може забезпечити додаткове зростання ВВП у деяких країнах до 0,7 відсоткового пункту на рік, особливо в державах з великою кількістю українських біженців.
Станом на 16 січня 2026 року кількість українських біженців у Європі оцінюється у 5,349 млн осіб, у світі — 5,898 млн. В Україні, за даними ООН на кінець 2025 року, налічувалося 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб.
