Рішення КСУ — крок назад у детінізації капіталів

Андрій Гмирін

Андрій Гмирін

Фото надано партнером

Українці поки що не готові декларувати свої статки, оскільки не довіряють державі. Водночас владі бракує системних реформ, які б спонукали бізнес і громадян легалізувати тіньові капітали. Так вважає доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України Андрій Гмирін. Свою думку й пропозиції він виклав у авторському блозі на порталі Liga.net.

Приводом для аналітичного огляду ситуації стало останнє рішення Конституційного Суду України щодо обмеження повноважень НАЗК перевіряти декларації чиновників.

Рішення КСУ та його можливі наслідки

Експерт нагадав, що 27 жовтня КСУ визнав неконституційними положення Закону України № 1700–VII «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року в частині контролю за достовірністю декларування посадовцями своїх статків (ст. 366–1 ККУ), а також відповідальності за їх приховування (ст. 368–5 ККУ). За логікою суддів, повноваження НАЗК суперечать Конституції України, адже вони дозволяють органу виконавчої влади (тобто, НАЗК) відслідковувати статки та виявляти конфлікт інтересів у представників суддівської гілки влади.

Андрій Гмирін підкреслює, що відтепер:

Telegram Logo
  • скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування статків (КСУ визнало таку відповідальність надто суворою);
  • із публічного доступу вилучаються е-декларації чиновників;
  • НАЗК втратило контрольні повноваження щодо врегулювання конфлікту інтересів;
  • НАЗК втратило право отримувати повідомлення про можливі порушення антикорупційного законодавства та направляти до суду протоколи, а до органів влади — висновки про корупційні правопорушення;
  • НАЗК обмежено у доступі до державних реєстрів та перевірок декларацій.


Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

За словами експерта, рішення КСУ нівелює суть антикорупційної програми, яку Україна зобов’язалася реалізувати в рамках співпраці з МВФ, ЄС та США. Адже правові норми, визнані неконституційним, змушували будь-якого посадовця чи кандидата на посаду розкривати свої статки та джерела доходу. Те саме чекало згодом і пересічних громадян. Загальне декларування було запорукою виведення економіки з тіні, мінімізації обороту тіньового капіталу та залучення інвестицій в економіку України.

Андрій Гмирін переконаний, що наслідки обмежень повноважень НАЗК не забаряться. Зокрема, це може бути і повернення до практики тотального «кумівства» серед чиновників, і скасування безвізу. Імовірно, що міжнародні партнери заблокують фінансування поточних програм з Україною. Це визнає у публічному полі й міністр фінансів Сергій Марченко, який назвиває суму іноземних інвестицій у 5 млрд долл.

Легалізація капіталів через купівлю облігацій

Науковець, який близько 3-х років вивчає податкову систему України й є автором комплексної податковох реформи «Від нестабільності до гармонії», пише, що з року в рік урядовці заявляють про створення умов для повернення виведеного й тіньового капіталів, але значними успіхами похвалитися не можуть. Одна з головних причин такого провалу полягає у відсутності чітких гарантій для декларантів і, відповідно, недовірі громадян і бізнесу до державних ініституцій. Саме тому, говорить експерт, українці звикли приховувати свої статки від правоохоронних і податкових органів. І нинішня конституційна криза яскраво це продемонструвала.

На думку експерта, численим реформаторським планам із детінізації економіки, які приймає Кабмін чи ухвалюють законотворці, не вистачає чіткості й зрозумілості, стратегічного бачення. Свого часу, нагадує Андрій Гмирін, він у своїх публікаціях в медіа вже пропонував урядові використати один із дієвих інструментів легалізації тіньових капіталів. Йдеться про облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які мають низку переваг. Це висока надійність вкладень та прийнятна дохідність, ОВДП (як борговий цінний папір) можна перепродувати, а також оцінювати його вартість у іноземній валюті. До того ж, це засіб залучення інвестицій в економіку.

Андрій Гмирін зазначає, що запровадження механізму ОВДП вимагатиме від держави дотримання чітких гарантій для громадян і бізнеса. В цих правилах не повинно бути формулювань про «добровільне зізнання в порушенні законодавства». Експерт пропонує встановити табу на притягнення до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) вкладника через об’єкт вкладу. Джерела походження капіталу мають перевірятися за спрощеною схемою і виключно СБУ — на предмет наявності прямих загроз державі через вплив «політичного капіталу». Легалізація капіталу можлива лише через вклади у довгострокові ОВДП. За словами науковця, процедура купівлі ОВДП повинна бути максимально прозорою і вигідною для всіх її учасників. Її застосування спонукатиме бізнес та громадян виводити з тіні свої капітали й інвестувати їх в українську економіку, вважає Андрій Гмирін.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини