Перша спроба Мінфіну оперативно внести до Верховної Ради законопроєкт про ПДВ для ФОПів і таким чином «поставити галочку» навпроти чергового маяка МВФ, схоже, провалилася.
Після того як Державна регуляторна служба (ДРС) відмовилася погоджувати документ і фактично його заблокувала, а Bloomberg повідомив про ймовірне підвищення порогу обороту для введення ПДВ з 1 до 4 млн грн, стало зрозуміло — в уряді триває робота над помилками.
Це підтверджує й повідомлення прем'єр-міністерки Юлії Свириденко під час години запитань до уряду про те, що Кабінет Міністрів у лютому не подаватиме до парламенту законопроєкт про запровадження ПДВ для ФОПів. При цьому вона не уточнила, коли саме це станеться.
Поки триває невизначеність, 
з’ясовує у експертів, які прогалини в документі виявилися найбільш критичними та як діятиме Мінфін, щоб знайти компроміс із незадоволеним бізнесом і ДРС, не розчарувавши при цьому МВФ.
За що критикують проєкт введення ПДВ для ФОПів
У січні 2026 року в ДРС відмовили в погодженні проєкту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість» через грубе порушення принципів доцільності та адекватності.
Служба встановила, що автори ініціативи проігнорували проведення обов’язкового М-тесту, що має застосовуватися для оцінки впливу регулювання на малий бізнес. Згідно з інформацією ДРС, це стосується близько 660 тис. осіб.
Введення ПДВ може стосуватися сотен тисяч дрібних підприємців. Фото: Depositphotos
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський пояснює: оскільки законопроєкт зачіпає інтереси виключно суб'єктів мікробізнесу, наявність спеціального М-тесту є законодавчою вимогою.
«Це одна із гарних європейських практик, які вже понад 10 років діють в Україні. М-тест має пересвідчитися, що не відбувається дискримінації малого бізнесу. Мінфін не зробив такого аналізу, і це невипадково, бо законопроєкт якраз і створює умови для дискримінації мікробізнесу, адже бухгалтерія, яка йому не потрібна, коштує дорого. Це фіксовані витрати, що не залежать від масштабу. Тож вимога ведення обліку автоматично дискримінує мікробізнес», — підкреслює експерт.
Крім того, реальні адміністративні витрати бізнесу автори законопроєкту занизили у рази. Мінфін заклав у розрахунки припущення, що підприємці витрачатимуть лише 56 годин на рік на ПДВ-звітність, тоді як дані Світового банку вказують на потребу від 74 до 140 людино-днів додаткової роботи. У грошовому еквіваленті це означає приблизно 93 тис. грн на рік для кожного ФОП замість 2751 грн, прорахованих міністерством. Як наслідок, сукупні витрати бізнесу (61–115 млрд грн) значно перевищать очікувані надходження до бюджету (40 млрд грн), що означає чисті втрати для суспільства.
Адміністрування ПДВ буде надто складним і дорогим для малого бізнесу. Фото: Depositphotos
Що далі чекає на законопроєкт про ПДВ для ФОПів
Експерти наголошують, що вихід із глухого кута можливий лише за умови якісної зміни підходу до розробки документа. Адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної фірми GRACERS Анатолій Сівоздрав вважає, що переробка повинна включати реалістичну оцінку витрат адміністрування ПДВ, перехідні положення, диференціацію для мікробізнесу та чітке фіскальне обґрунтування.
А на думку Ігоря Яська, щоб законопроєкт відповідав вимогам ДРС, Мінфін має рухатися у трьох напрямках:
- зробити чесний, кількісно вимірюваний аналіз впливу, включно зі сценаріями різних порогів (1, 2, 4 млн грн) та інструментами пом’якшення для мікробізнесу;
- допрацювати структуру регулювання так, щоб воно вдарило по «схемах», а не по найдрібніших ФОПах;
- інтегрувати перехідний період та сервісну підтримку (облік, е-сервіси, навчання) як невід’ємну частину реформи.
Адже у запропонованому вигляді ініціатива Мінфіну б'є повз ціль. Як зазначає Володимир Дубровський, законопроєкт у такому форматі жодним чином не вирішує проблему «схемних» ФОПів, а погіршує ситуацію для реального бізнесу. Адже великі компанії, що використовують мережі ФОПів для мінімізації податків, легко адаптуються до нових вимог, ще більше подрібнивши свої обороти або залучивши професійних бухгалтерів для адміністрування ПДВ для усієї команди «схемних» ФОПів.
Мережі магазинів, ресторанів та кафе часто працюють через команди схемних ФОПів і про це свідчать їх чеки. Фото: Depositphotos
Як зауважує Анатолій Сівоздрав, прямого юридичного «вето» ДРС не має, але негативний висновок служби впливає на якість законодавчого процесу та може бути аргументом для оскарження процедурних порушень. Тому спроби «протиснути» документ у незмінному вигляді або із косметичними правками можуть лише ускладнити ситуацію.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман прогнозує, що через рішення ДРС Мінфін, скоріше за все, переробить проєкт, додасть певні спрощення та встановить ліміт у 4 млн грн.
Майбутнє ПДВ для ФОП залежатиме від позиції депутатів. Фото: УНІАН
Зі свого боку Володимир Дубровський закликає «звільнити всіх причетних до підготовки цього ганебного аналізу регуляторного впливу». На думку співрозмовника , було би оптимально відкласти питання ПДВ для ФОП щонайменше до моменту вступу України в ЄС або хоча б до завершення воєнного стану.
Дубровський уточнює, що з українського боку введення ПДВ для ФОПів з великим ентузіазмом просуває заступниця міністра фінансів Світлана Воробей, яка вписала це в Національну стратегію доходів.
