Населення України пристосовується до умов війни і, незважаючи на ризики та втрати, зберігає стриманий оптимізм. Від місцевої влади громадяни передусім очікують підтримки військових, надійного енергопостачання, створення нових робочих місць та забезпечення укриттів.
Про це свідчать результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
Дослідження показує, що за три роки повномасштабного російського вторгнення українці зберігають доволі високий рівень оптимізму та певною мірою адаптувалися. Зокрема, 53% опитаних вважають, що протягом року в їхній громаді відбудуться переважно позитивні зміни (у 2022 році цей показник становив 78,5%). Водночас майже втричі менше респондентів (18%) очікують погіршення ситуації, а 26% вважають, що змін не буде. Найбільший оптимізм спостерігається серед жителів Сходу та Заходу – покращення прогнозують 65% і 54,5% відповідно. Натомість найбільша частка песимістичних оцінок зафіксована на Півдні, де 21% опитаних очікують негативних змін.
Опитані визначили головні пріоритети, на яких, на їхню думку, має зосередитися місцева влада найближчим часом. Передусім це підтримка військових та учасників бойових дій, включаючи соціальне забезпечення, лікування, реабілітацію та житло (40% респондентів). Також серед важливих напрямів – створення резервних джерел енергопостачання на випадок аварійних відключень (32%), сприяння зайнятості та розвитку підприємництва в громаді (27%), а також облаштування бомбосховищ та укриттів для населення (24%).
Водночас переважна більшість (78%) вважає, що місцеві бюджети повинні брати участь у фінансуванні Сил оборони: 45% підтримують обов’язкове фінансування, а 33% – добровільне.
«Результати дослідження вкотре підтверджують витривалість українців та громад перед безпрецедентними викликами, з якими не стикалася жодна європейська країна у 21 столітті. Вони також чітко окреслюють ключові очікування людей від місцевого самоврядування, на які має орієнтуватися влада на місцях. Для державних органів ці результати слугують ще одним аргументом на користь подальшого впровадження децентралізації та розширення можливостей на місцевому рівні. Рада Європи й надалі підтримуватиме Україну у розбудові системи врядування відповідно до європейських стандартів», – наголошує Ольга Шевчук, керівниця Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».
Читайте також
