На території Ужанського національного природного парку на Закарпатті фотопастки зафіксували ведмедицю з малятами, які посеред зими пересуваються засніженим лісом і не перебувають у барлогу. Фахівці пояснюють: через високий сніговий покрив та обмежену кількість природної їжі зростає ризик наближення хижаків до населених пунктів у пошуках корму.
На Закарпатті прокинулась ведмедиця з ведмежатами
За даними WWF-Україна, зимовий сон ведмедя — це не класична сплячка, а фізіологічний стан торпору, який дозволяє тварині пережити холодний період із мінімальними енергетичними витратами. Ведмеді зазвичай обирають для барлогу затишні та важкодоступні місця, іноді долаючи десятки кілометрів і навіть заплутуючи сліди, щоб убезпечити укриття.
У січні–лютому ведмедиці народжують малят просто під час зимового сну. Новонароджені важать близько 500 грамів і мають довжину лише 20–25 сантиметрів, однак за перші роки життя їхня маса збільшується майже у тисячу разів. Водночас перший рік є найскладнішим: приблизно половина молодняку не виживає.
Чому ведмеді не сплять узимку
Науковці зазначають, що інколи дорослі самці або навіть самиці можуть не впадати в торпор. Причинами можуть бути тепла або малосніжна зима, наявність доступної їжі, недостатній запас жиру чи фактор турбування з боку людини. Ведмеді також здатні прокидатися кілька разів за сезон і знову повертатися до барлогу.
«Туристам у зимових Карпатах особливо важливо дотримуватися маркованих маршрутів і не заходити в хащі, де може бути барліг. Зайвий шум здатен розбудити тварину та змусити її покинути укриття», — наголошує зоолог, менеджер проєктів «Рідкісні види» WWF-Україна Ігор Дикий.
Найбільшу небезпеку турбування становить для ведмедиці з малятами. Через обмежені запаси енергії вимушене залишення барлогу може призвести до виснаження або навіть загибелі потомства.
Окремим чинником є кліматичні зміни. Відносно теплі та безсніжні зими скорочують тривалість періоду зимового спокою. Дослідження підтверджують зв’язок між мінімальними зимовими температурами та кількістю днів, проведених ведмедями у стані сну.
Зростає ризик зустрічей із людьми
В Україні мешкає близько 350 бурих ведмедів, більшість із яких зосереджена в Карпатському регіоні. Вид занесений до Червоної книги України зі статусом «під загрозою зникнення».
Раціон карпатського бурого ведмедя на 60–80% складається з рослинної їжі — ягід, плодів, грибів і трав. Узимку ці ресурси майже відсутні, тому тварини можуть шукати падло, полювати на диких копитних або наближатися до людських поселень у пошуках смітників та господарських відходів. Голодний ведмідь стає більш дратівливим і непередбачуваним.
За словами експертів WWF-Україна, скорочення холодного періоду та зменшення кормової бази спричиняє енергетичний стрес у хижаків, що підвищує ризик конфліктів між людьми та дикою природою.
На Закарпатті прокинулась ведмедиця з ведмежатами
Як зменшити конфлікти
Фахівці наголошують: ні загін, ні звичайний паркан не є надійною перешкодою для ведмедя. Найефективнішим способом захисту господарств вважають електричні огорожі (електропастухи), які формують у тварини стійку поведінкову реакцію уникнення без завдання шкоди.
Дослідження, проведене WWF-Україна спільно з Верховинського національного природного парку у 2018–2023 роках, охопило 115 високогірних господарств Карпат. Частка господарств, що стикалися з конфліктами через напади ведмедів, зменшилася з 29% до 17% за шість років — тенденцію пов’язують із поширенням електроогорож.
Загалом громадам Карпатського регіону вже передано 45 електроогорож у межах міжнародних природоохоронних ініціатив.
Екологи наголошують: ведмідь, який не спить узимку, — це сигнал про зміни в екосистемах. Гармонійне співіснування людини та дикої природи можливе за умови відповідального поводження в горах, належного управління відходами та впровадження перевірених методів запобігання конфліктам.
