З 16 січня 2026 року іноземці, які отримають громадянство України, зможуть купувати українську землю. Такого права вони набудуть завдяки закону №4502-IX, який легалізує множинне громадянство, пояснюють в Українській аграрній конфедерації.
Там підкреслюють, що формально йдеться про модернізацію інституту громадянства з урахуванням масштабної міграції, війни та глобальної мобільності. Фактично — про запуск нового економіко-правового механізму, який матиме прямий вплив на ринок землі, інвестиції, податкову базу та соціальні видатки.
Земля як ключовий економічний тригер
Один із найчутливіших моментів нового документу — доступ до ринку сільськогосподарських земель.
Якщо посилатися на остаточну редакцію закону, особа, яка набуває громадянство України у спрощеному порядку, отримує право купувати землі сільгосппризначення одразу після оформлення громадянства. Поправки щодо відтермінування цього права на 3 або 5 років парламентарі відхилили.
На практиці це означає, що іноземці з «дружніх» країн, отримавши український паспорт, зможуть заходити на земельний ринок без паузи та адаптації.
Ще у 2021 році експертне середовище попереджало, що механізм множинного громадянства може стати непрямим інструментом відкриття ринку землі для іноземного капіталу. Тепер ця модель отримала законодавче оформлення.
Закон №4502-IX: про що в ньому йдеться
Ключова роль у практичній реалізації закону передана Кабінету Міністрів. Саме уряд формуватиме перелік іноземних держав, громадяни яких зможуть набувати українське громадянство у спрощеному порядку. Відсутність такого переліку в самому законі означає, що основні економічні параметри моделі визначають уже після того, як закон набуде чинності.
Хто не зможе отримати український паспорт
Закон одразу встановлює жорсткі винятки. Множинне громадянство не допускається для осіб, які мають паспорт російської федерації або держав, що не визнають територіальної цілісності України.
Коло «пріоритетних» держав
Політичну рамку майбутнього списку вже окреслив президент Володимир Зеленський.
За його словами, пріоритет отримають країни, які активно підтримують Україну під час повномасштабної війни. Серед них він назвав:
- держави Європейського Союзу;
- США;
- Канаду;
- Німеччину;
- Польщу;
- Чехію;
- країни Балтії.
Таким чином, закон де-факто створює привілейований режим для громадян економічно розвинених і політично дружніх держав. Це важливо не лише з точки зору міграції, а й у контексті капіталу, доступу до активів та внутрішніх ринків.
Множинне громадянство в Україні: що потрібно знати
Для іноземців, які хочуть стати українцями, встановили чіткий «освітній ценз»: для них обов'язкові іспити на знання:
- основ Конституції України;
- історії України;
- державної мови (відповідно до стандартів Нацкомісії).
Військовослужбовці-іноземці, які захищають Україну, мають право подати зобов’язання скласти ці іспити протягом певного часу після отримання громадянства.
Крім того, закон значно спрощує легалізацію для іноземних добровольців:
- іноземці, які служать у ЗСУ, Нацгвардії чи Держспецтрансслужбі, можуть отримати громадянство за спрощеною процедурою.
- члени родин загиблих героїв-іноземців отримують право на посвідку на постійне проживання або спрощене набуття громадянства.
- особам, які зазнали політичних переслідувань у рф за підтримку України, дозволено подавати декларацію про відмову від російського паспорта замість виснажливої процедури виходу з нього.
Варто нагадати, що перша спроба запровадити множинне громадянство була зроблена у грудні 2021 року. Тоді законопроєкт зняли з розгляду через гострі суспільні та експертні дискусії. Ключові застереження були тими самими: ризики для ринку землі, питання лояльності, соціальної справедливості та фіскального балансу.
Різниця між 2021 і 2026 роками — у контексті. Повномасштабна війна, мільйони українців за кордоном і потреба у відбудові економіки створили інше політичне вікно можливостей. Водночас базові економічні питання нікуди не зникли.
Раніше ми вже писали про те, що за перший день роботи ринку землі українці уклали десятки договорів купівлі-продажу земельних ділянок. Усього за першу добу оформили 33 документи. Укладання договорів пройшло без ексцесів, сторони отримали всю необхідну документацію та консультації.
