Після внесення Кабінетом Міністрів до Верховної Ради проєкту нового Трудового кодексу мережею почали ширитися маніпуляції щодо його змісту.
У Міністерстві економіки опублікували роз'яснення, щоб спростувати неправдиві твердження та пояснити, як насправді зміняться правила для бізнесу та працівників.
Головна мета документа — не скасування прав, а імплементація європейських стандартів у трудові відносини.
Звільнення під час лікарняного чи відпустки: чи дозволять це роботодавцям
Найбільший міф стосується того, що людей нібито зможуть звільняти, поки вони хворіють. Проєкт Трудового кодексу не дозволяє припиняти трудові відносини під час лікарняного чи відпустки і не створює нових підстав для звільнення.
Йдеться лише про усунення правової невизначеності та чітке процедурне уточнення:
- Роботодавець справді зможе видати наказ про звільнення в період тимчасової непрацездатності або відпустки.
- Проте днем звільнення буде визначений перший робочий день ПІСЛЯ завершення лікарняного або відпустки.
Тобто до завершення цього періоду звільнення не настає, і за працівником зберігаються всі соціальні гарантії.
Камери в офісі та читання пошти: чи узаконять тотальний контроль
Зараз чинне законодавство взагалі не регулює межі допустимого контролю за працівниками, чим часто користуються компанії. Новий кодекс встановлює жорсткі європейські запобіжники.
Відеоспостереження на робочих місцях та моніторинг робочої кореспонденції визначаються як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Такий контроль категорично не може порушувати право на повагу до приватного життя.
40 годин на тиждень та нові ліміти понаднормової роботи
Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень (абсолютний максимум становить 48 годин включно з понаднормовим часом).
Водночас кодекс чітко регламентує понаднормові роботи (які існують і зараз), зберігаючи за них підвищену оплату. Якщо в чинному КЗпП у мирний час ліміт становить 120 годин на рік, то новий проєкт пропонує європейський підхід:
- базова межа — 180 годин на рік;
- за домовленістю сторін у колективному договорі межу можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (подібна практика діє в Італії та Хорватії).
Відпустка 28 днів та 4 місяці для батьків: що буде з вихідними
Згідно з новим кодексом, основна щорічна відпустка не може бути меншою за 28 днів (для тих, у кого вона зараз більша, нічого не зміниться). Усі невикористані відпустки, набуті до ухвалення кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.
Також проєкт не скасовує гарантій для вагітних та працівників із дітьми (наприклад, заборону на звільнення одиноких матерів чи батьків). Натомість запроваджується новий інструмент підтримки — оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці на кожного з батьків або 4 місяці для одинокої матері/батька).
Право на страйк і локаут: як балансують інтереси бізнесу та профспілок
У проєкті профспілки прямо визначені як один із суб’єктів трудових відносин із пріоритетним правом представляти працівників. Проте європейська модель соціального діалогу передбачає баланс: якщо працівники мають право на страйк, то роботодавці отримують право на локаут (тимчасове призупинення роботи під час страйку без розірвання договорів).
Застосувати локаут роботодавець зможе виключно як реакцію на неправомірні дії працівників. Він категорично заборонений у спорах щодо погашення заборгованості із зарплати.
Читайте також
