В Україні погіршується рівень математичної грамотності серед школярів, і ця проблема вже набула масового характеру, що безпосередньо впливає на майбутнє учнів та економіки країни. Такі висновки містить нове дослідження освітніх втрат з математики, проведене командою EdEra за підтримки Tokarev Foundation.
Фахівці аналізували результати Національного мультипредметного тесту (НМТ) з математики за 2022–2024 роки, дані міжнародного дослідження PISA‑2022, проводили глибинні інтерв’ю з учителями та діагностичні тести учнів 5‑х, 7‑х і 10‑х класів у межах проєкту БФ «savED».
Результати виявилися тривожними: міжнародне дослідження PISA‑2022 показало, що 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики, а лише 3% продемонстрували найвищі результати. У НМТ‑2025 з математики 12% учасників не подолали поріг, відповівши гірше за рівень 5–7 класу, а середній бал склав 132,5 із 200. Для порівняння, у тестах з української мови та історії кількість учнів з критично низькими результатами становила лише 1%.
«Математика — це не просто оцінки чи НМТ. Це здатність мислити критично, прораховувати ризики та ухвалювати рішення. Коли школа масово не дає цих навичок, потім дивуємося, чому вони відсутні в економіці, технологіях та управлінні. Коли дитина каже «я не дружу з математикою», це майже ніколи не про здібності — це про освітні перешкоди», — пояснює Ілля Філіпов, Founder & CEO EdEra.
Автори дослідження підкреслюють, що слабка математична база має реальні наслідки: вона послаблює критичне мислення, знижує фінансову грамотність молоді та обмежує можливості для кар’єри у STEM‑галузях (наука, технології, інженерія, математика).
«Ми вже четвертий рік живемо в умовах технологічної війни, коли математичні навички напряму пов’язані з економічним зростанням і національною безпекою. Україна не може дозволити собі ще одне покоління дітей, які вважають, що в них немає хисту до математики», — додає Анастасія Дєєва, виконавча директорка Tokarev Foundation.
Дослідження виділяє 6-й клас як критичну точку: саме тоді багато учнів втрачають мотивацію та не засвоюють ключові теми на кшталт дробів, відсотків і від’ємних чисел. Це ускладнює подальше вивчення алгебри, геометрії та STEM‑предметів. Діти часто вчать теорію, не розуміючи практичного застосування — не можуть порахувати час на дорогу або зрозуміти, як алгоритми керують польотом літака чи маршрутом у Google Maps.
Учителі теж не завжди бачать практичну цінність матеріалу. Брак методичних інструментів та дефіцит вчителів математики, фізики і хімії поглиблюють проблему.
«Ця проблема комплексна: учні, вчителі, батьки та держава мають діяти спільно та розуміти правила гри. Інакше нас чекає катастрофа, адже країні потрібні вчені, інженери та інноватори для розвитку економіки та технологічної безпеки», — наголошує Ілля Філіпов.
На основі дослідження експерти вже розробляють практичні освітні рішення, щоб допомогти школярам надолужити критичні теми, знизити математичну тривожність і повернути дітям впевненість у власних силах.