Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції Олександр Субботенко пояснив НАЗК походження $653 тис. готівки зі своєю декларації тим, що нібито знайшов їх у гаражі покійної бабусі в Харкові. Агентство не погодилося з такими аргументами і виявило невідповідності в декларації на понад 26 млн грн.
Про це пише 368.media.
Голова Держекоінспекції знайшов $653 тис. у гаражі бабусі
Під час перевірки декларації за 2024 рік Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) зацікавили $623 тис. готівки, задекларовані посадовцем. Субботенко повідомив, що $653 тис. він нібито виявив у гаражі ГБК «Прогрес» у Харкові після отримання спадщини від бабусі, яка померла у грудні 2020 року.
За його словами, кошти були зароблені бабусею та дідусем, зокрема за кордоном, а родина мала правило зберігати заощадження у доларах.
НАЗК дійшло висновку, що родичі не мали фінансової можливості накопичити такі суми. Бабуся працювала на адміністративних посадах у радянських установах і не займалася підприємницькою діяльністю. У заповіті 1992 року відсутні згадки про значні грошові активи.
Кримінальне провадження проти голови Держекоінспекції Субботенка
Комінтернівський районний суд Харкова у 2022 році відмовив Субботенку у визнанні права власності на ці кошти в порядку спадкування. Суд зазначив, що вони можуть мати ознаки скарбу, однак доказів їх існування чи належності бабусі не надано.
Крім того, перевірка виявила невідповідності щодо:
- квартир у Харкові та Києві;
- гаража у Харкові;
- машиномісця у столиці.
Загальна сума можливих недостовірних відомостей перевищує 26 млн грн. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
3 лютого 2026 року Офіс Генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження. Розслідування доручено Державному бюро розслідувань. Водночас, відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено судом.
Історія з «грошима у гаражі» Олександра Субботенка стала однією з найрезонансніших у сфері декларування за останній час. Вона порушує питання прозорості доходів посадовців і довіри до антикорупційних механізмів.
Нагадаємо, юристи назвали топ-3 махінації посадовців з декларуванням майна.
Читайте також
