SPEKA поспілкувалася з Анною Дерев'янко, виконавчою директоркою Європейської Бізнес Асоціації, яка об'єднує майже тисячу компаній в Україні. В межах спецпроєкту Рівні можливості говорили про реальний стан гендерної рівності в бізнесі, невидимі бар'єри для кар'єрного зростання жінок та про те, чому без їхньої участі повоєнна відбудова країни фізично неможлива. 
переказує найважливіше.
Жінки заробляють менше — і це не лише про зарплати
Теза про рівні можливості в українському бізнесі розбивається об реальні цифри. За даними UN Women, жінки в Україні заробляють на 41,4% менше за чоловіків, а їхня участь у ринку праці становить лише 42,9% проти 56,9% у чоловіків. Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко пояснює: справа не лише в рівних можливостях, а й у рівних умовах старту. Жінки значно частіше несуть так звану «другу зміну» вдома — виховання дітей, побут, догляд за батьками. Саме тому навіть за однакових формальних умов їм складніше вкладати додатковий час і ресурси в кар'єрне зростання.
Кар'єра коштує жінкам більше, ніж чоловікам
Просування по кар'єрних сходах зазвичай отримують ті, хто готовий пройти extra mile — докласти більше зусиль, ніж від них очікують. Проте для жінок цей вибір часто перетворюється на дилему між роботою і родиною. Водночас чоловіки рідко стикаються з осудом чи тиском, якщо роблять акцент на кар'єрі — навпаки, суспільство це заохочує. Анна Дерев'янко зазначає, що ЄБА об'єднує майже тисячу компаній, і в частині з них принципи рівних можливостей зафіксовані не лише на словах, а й на рівні внутрішніх політик. Проте «середня температура» по країні суттєво відрізняється від стандартів провідних гравців ринку.
Жіноче лідерство в ЄБА зростає, але повільно
Серед компаній-членів Асоціації кількість жінок на керівних посадах поступово збільшується. Сьогодні у 24% компаній CEO — жінка, тоді як два роки тому цей показник становив 22%. У складі правління ЄБА 6 із 16 членів — жінки, що наближається до 40%. Реальні DEI-програми (diversity, equity, and inclusion) впроваджують лише 12–14% українських компаній. Міжнародний бізнес тут попереду: для нього інклюзивність давно стала частиною ESG-вимог і глобальних стандартів, а не декларацією. Українські компанії здебільшого перебувають на початку цього шляху, проте вже помічають позитивний вплив на мотивацію та продуктивність команд.
Війна прискорила зміни, але не завершила їх
Повномасштабне вторгнення стало каталізатором трансформацій. Багато чоловіків долучилися до війська, тому жінки перебрали на себе більшу відповідальність у тилу — як в родинах, так і в бізнесі. Держава відреагувала: зокрема, скасовано перелік професій і робіт, які раніше було заборонено виконувати жінкам. Компанії також переглянули підходи до найму та почали активніше залучати жінок до традиційно чоловічих галузей. Дерев'янко переконана, що зростання участі жінок в економіці є частиною довготривалого тренду, і війна лише пришвидшила те, що мало відбутися.
Без жінок відбудова не закриє кадровий дефіцит
Жінки досі недопредставлені саме там, де Україна потребуватиме найбільше фахівців після війни: в інженерії, енергетиці, будівництві, хімічній промисловості. Проблема починається зі школи — освітня система стереотипно підштовхує дівчат до гуманітарних дисциплін і відштовхує від STEM. Завдяки цьому спеціалісток у технічних галузях критично мало. Відбудова потребуватиме подвоєного числа інженерів, енергетиків і технологів, і без залучення жінок ця потреба залишиться незакритою фізично. Крім того, гендерна рівність в бізнесі безпосередньо впливає на продуктивність команд, якість рішень і репутацію компанії — тобто є одночасно і цінністю, і прямим економічним результатом.
Читайте повний матеріал SPEKA, щоб дізнатися, чому квоти не вирішують проблему гендерної нерівності та що насправді змінює культуру всередині компаній, як саме війна скасувала законодавчі заборони на «чоловічі» професії для жінок і чому бізнес почав переосмислювати підходи до найму, а також де сьогодні найбільше проявляється «скляна стеля» — у великому бізнесі, МСБ чи підприємництві.
Читайте також
