Чому росія знов згадала про ядерку

Автор

Анастасія Ковальова

На фоні нових загроз від Володимира Путіна щодо застосування балістичної ракети «Орєшнік» для удару по «центрах ухвалення рішень у Києві», проєкт War of Words, AI-інструмент для моніторингу та аналізу російської ТБ-пропаганди, оприлюднив дослідження щодо динаміки поширення ядерної риторики на російському телебаченні з січня 2022 до листопада 2024 року. Аналіз показує, як ядерні погрози використовуються для впливу на внутрішню та міжнародну аудиторію, зокрема в контексті важливих подій війни проти України.

Погані новини для росії провокують нову хвилю ядерних погроз на телебаченні

Дані моніторингу вказують на те, що піки обговорення теми ядерної зброї на російському телебаченні та в пропагандистських медіа чітко пов'язані з важливими подіями війни, зокрема:

Березень 2022 року став піковим у 541 згадуванні терміну «ядерн*». 3 березня Росія виправдовувала своє вторгнення, стверджуючи про ймовірну загрозу відновлення Україною ядерного потенціалу, та звинувачувала Захід у намірі розмістити ядерну зброю на території України. Це сталося на тлі кризи навколо Запорізької АЕС.
Осінь 2022 року стала піковим періодом із 628 згадуваннями терміну «ядерн*». 24 жовтня 2022 року активізація ядерних погроз у серпні-вересні співпала з контрнаступом ЗСУ на Херсонщині, підривом Кримського мосту та відновленням контролю України над морськими шляхами.
Лютий-березень 2023 року відзначився піковим числом у 825 згадувань терміну «ядерн*» 21 лютого 2023 року та 809 згадувань 27 березня 2023 року. Сплеск ядерної риторики припав на момент видачі Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт Володимира Путіна та диверсійних дій Російського добровольчого корпусу в Брянській області.
Липень 2023 року — максимум у 675 згадувань слова «ядерн*» відзначено 5 липня 2023 року. Цьому передував початок українського контрнаступу та атаки дронів на Москву, зокрема удар по Кремлю, що викликало нову хвилю погроз.
Весна 2024 року — пік у 737 згадувань слова «ядерн*» зафіксовано 2 лютого 2024 року та 766 згадувань 13 березня 2024 року. Цей сплеск співпав з низкою успішних атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи.
Травень 2024 року став ще одним піком, коли слово «ядерн*» згадувалося 722 рази, зокрема 6 травня. Різке зростання риторики співпало з повідомленнями про підготовку нового контрнаступу України. Кремль, ймовірно, посилив ядерну риторику як превентивний крок, аби зменшити підтримку України з боку Західних країн та створити атмосферу страху.
У серпні-вересні 2024 року зафіксовано пік із 698 згадувань слова «ядерн*», що сталося 26 вересня 2024 року. Це збіглося з ескалацією бойових дій на фронті та операціями України в Курській області.
Листопад 2024 року приніс ще один пік — 656 згадувань слова «ядерн*» 22 листопада 2024 року. Цей сплеск риторики виник після оголошення про дозвіл Україні завдавати удари по об'єктах в глибині Росії. Кремль, ймовірно, використовує посилення ядерних погроз як тактичний інструмент для стримування подальших дій України та попередження західних союзників про ризик серйозної ескалації.

«Посилення ядерної риторики є стратегічним інструментом російської пропаганди, метою якого є залякування західних союзників України та міжнародної спільноти. Використовуючи такі терміни, як «ядерна зброя», «війна», «удар», «катастрофа», пропагандисти прагнуть посіяти страх і невизначеність. Ця тема залишається однією з основних у російському наративі, служачи засобом ескалації напруги, спрямованим на зниження підтримки України, унеможливлення справедливого миру та закріплення «права» Росії на агресію завдяки наявності ядерної зброї», — пояснює Володимир Бородянський, засновник сервісу War of Words для дослідження російської пропаганди та колишній міністр культури, молоді та спорту України.