Нещодавній провал голосування за законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ 4775-IX, який у народі назвали «законом про OLX», свідчить про глибокий розрив між урядовими очікуваннями та настроями Верховної Ради. Поточний склад парламенту не готовий брати на себе політичну відповідальність за посилення фіскального тиску на бізнес та самозайнятих громадян. Через це невизначеними залишаються, зокрема, і перспективи реформи ринку таксі, яка наразі готується в уряді.
Про це заявила Юлія Сірко, народна депутатка та перша заступниця голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, під час заходу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), присвяченого регулюванню ринку ride-hailing (сервісів замовлення поїздок через мобільні застосунки).
Чому податки для таксистів є каменем спотикання для врегулювання ринку ride-hailing
Центральною темою обговорення стала реформа ринку ride-hailing, гравцями якого є платформи на кшталт Bolt, Uklon тощо. Відповідну ініціативу представило Міністерство розвитку громад і територій. Концепція передбачає заміну паперових ліцензій на електронні сертифікати та введення статусу «автомобільного самозайнятого перевізника». Сертифікат, що видаватиметься на два роки, не буде для водіїв безкоштовним, а його вартість становитиме один прожитковий мінімум для працездатних осіб (3028 грн у 2026 році).
Запропонований статус водія таксі. Презентація Мінрозвитку
Через провал голосування за законопроєкт 4775-IX ключовим каменем спотикання стала роль платформ як податкових агентів, що мають сплачувати за водія 18% ПДФО та 5% військового збору. Юлія Сірко наголошує, що без запровадження спеціальної спрощеної системи зі ставкою 5% (+5% військового збору), яка була прописана у проваленому законі, запропонована модель реформи таксі не буде життєздатною.
Таксі в Києві. Фото: Depositphotos
«Якщо немає практично спрощеного оподаткування 5%, то для конкретного сектору ця модель неробоча. Законопроєкт був підтриманий, здається, 160-ма голосами. І навіть якщо буде зареєстрований ще один законопроєкт із цими зобов'язаннями, які уряд взяв на себе, на жаль, він є непрохідним. Тобто я не бачу на даний момент перспективи проходження його через Верховну Раду», — прокоментувала Юлія Сірко.
За оцінкою депутатки, перекладання податків, які платитимуть таксисти, на самих водіїв лише посилить дефіцит робочої сили в секторі. Адже якщо такий законопроєкт умовно пройде, водії будуть сплачувати 23% податків і відповідно менше зароблятимуть. Це точно не сприятиме пошуку охочих працювати в таксі, де і без того, як і в інших галузях, бракує людей.
Таксі Uklon в Україні. Фото: Depositphotos
Чому депутати провалили «закон про OLX»
Нагадаємо, законопроєкт №14025, зокрема, мав запровадити автоматичний обмін інформацією про доходи користувачів цифрових платформ — від маркетплейсів, сервісів замовлення таксі та доставки до сайтів з оренди житла. Для доходів на платформах пропонувалося ввести ставку оподаткування 5% (+5% воєнний збір), а податковими агентами мали виступати самі платформи. Проте під час засідання парламенту 10 березня 2026 року Верховна Рада заблокувала податок на продажі в інтернеті, оскільки документ не набрав необхідної кількості голосів.
За словами Юлії Сірко, причиною фіаско стало бажання уряду зібрати до купи низку непопулярних ініціатив, як-от введення ПДВ для ФОП, для чого законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ використали як донорський.
Таксі Bolt в Україні. Фото: Depositphotos
Депутатка підкреслила, що бізнес зараз перебуває у важкій ситуації із дефіцитом електроенергії та зростаючими логістичними витратами, тому депутати не готові брати політичну відповідальність перед виборцями за ініціативу, яка може доконати підприємців. Юлія Сірко зауважила, що Кабінет Міністрів не погоджував із парламентом подібні обтяження. Вона наголосила: якщо уряд бере на себе таку відповідальність, він має пояснювати свою логіку.
Ця ситуація є продовженням історії із законопроєктом про ПДВ для ФОПів, який фактично заблокувала Державна регуляторна служба (ДРС). Вочевидь, Мінфін намагався оперативно внести документ, аби виконати «маяк» МВФ, проте проігнорував обов’язковий М-тест — оцінку впливу регулювання на малий бізнес.
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський у коментарі 
назвав аналіз регуляторного впливу від Мінфіну «ганебним» та закликав до звільнення відповідальних за його підготовку. Експерт вважає, що оптимальним рішенням було б відкласти питання ПДВ для ФОП щонайменше до завершення воєнного стану або вступу України до ЄС. Дубровський також зауважив, що активним лобістом цих змін виступає заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.
Чергова спроба «протягнути» податкові новації у пакеті також не стала успішною. Отже, без фахового діалогу з парламентом, бізнесом, експертним середовищем і суспільством подальші спроби уряду змінити правила гри, вочевидь, теж зайдуть у глухий кут.
Що чекає на реформу ринку таксі в Україні
Поки законопроєкт про таксі не зареєстрований у парламенті, він може місяцями «блукати» кабінетами міністерств і відомств. А коли уряд доопрацює текст і внесе його до Верховної Ради, документ потрапить у величезну «чергу». За словами Юлії Сірко, наразі в пріоритеті у парламенту великі євроінтеграційні законопроєкти, від яких залежить отримання макрофінансової допомоги.
У Верховній Раді не вистачає голосів для важливих законопроєктів. Фото: Depositphotos
Тобто шанси на швидке затвердження ініціативи щодо реформи ринку таксі й подібних новацій у поточному стані Верховної Ради депутатка оцінює консервативно — близько 10%. Те саме стосується й оподаткування доходів з онлайн-платформ. Отже, розраховувати на швидкі зміни найближчим часом не варто — законодавчий процес фактично поставлений на паузу через відсутність політичного консенсусу.
Ринок таксі, ймовірно, у 2026 році працюватиме як і зараз — переважно у «сірій зоні». Однак водіям таксі слід готуватися до того, що у довгостроковій перспективі рух у бік прозорості ринку є неминучим з огляду на міжнародні зобов'язання України.
Стан ринку таксі в Україні. Презентація Мінрозвитку
Як раніше в коментарі пояснив Дмитро Слободянюк, керуючий партнер юридичної компанії RELIANCE, впровадження в Україні системи автоматичного обміну інформацією щодо прибутків, отриманих через цифрові сервіси, і оподаткування доходів з онлайн-платформ є необхідним етапом адаптації нашого законодавства до стандартів ЄС та ОЕСР та обов'язковою умовою для членства України в цих організаціях. Співрозмовник також додав, що ці реформи зафіксовані в меморандумі з МВФ, Національній стратегії доходів та плані пріоритетних дій уряду.
Читайте також
