На сьогодні за кордоном перебувають 5,6 мільйона українських біженців, і за минулий рік їхня кількість зросла ще на 400 тисяч осіб. Зважаючи на можливе посилення антиміграційної риторики в ЄС, головним фактором того, чи залишаться українці за кордоном, є їхня економічна вигідність для країн перебування. Якщо біженці приносять прибуток місцевій економіці, ймовірність їхнього неповернення до України суттєво зростає.
Про це повідомляє Центр економічної стратегії.
Внесок українських біженців в економіку: скільки податків отримують Польща та Чехія
За даними Центру економічної стратегії, українці роблять значний внесок в економіку тих країн, які мають відносно слабку соціальну «подушку», через що переселенці змушені активно працювати.
- Польща: тут перебуває майже 1,1 млн біженців (19,5% від загальної кількості). За оцінками місцевого банку розвитку, українці сплатили у 5,4 раза більше податків, ніж отримали фінансової допомоги. З 2022 року вони заснували понад 120 тисяч компаній (4,3% від усіх фірм у країні). Очікується, що міграція з України підвищить потенційний ВВП Польщі на 0,9–1,3% у довгостроковій перспективі.
- Чехія: орієнтовно 390 тисяч працевлаштованих українців генерують 2,2-2,3% усього ВВП країни. У 2024 році вони сплатили до бюджету приблизно 17,5 млрд крон, тоді як на їхню підтримку держава витратила близько 12 млрд крон.
- Словаччина: ситуація аналогічна — українці щороку збільшують податкові надходження до державного бюджету на 0,1-0,2% ВВП.
Соціальні виплати в Німеччині: чому утримання українців обходиться у мільярди євро
У Німеччині ситуація інакша: тут найвищий відсоток українців (23%, або майже 1,3 млн), що зумовлено широким пакетом соціальної підтримки. Наразі уряд виплачує кожному біженцю з відповідним статусом 441 євро на місяць.
При цьому працевлаштовано лише близько 25% українців. Головними перепонами для роботи є невизначеність щодо юридичного перебування та труднощі у вивченні німецької мови. Відповідно, утримання 1,3 млн громадян, якщо вони не працюють, може коштувати бюджету ФРН майже 69 млрд євро на рік (що співставно з видатковою частиною річного держбюджету України). Втім, експерти зазначають, що у довгостроковій перспективі вплив на економіку буде позитивним завдяки посиленню споживчого попиту та «омолоджувальному» ефекту на демографію Німеччини.
Кінець тимчасового захисту у 2027 році: як Європа боротиметься за українську робочу силу
Тимчасовий захист для українських біженців закінчиться 4 березня 2027 року. Після цього легалізуватися можна буде на підставі навчання, легального працевлаштування або сімейних стосунків.
Експерти прогнозують, що між країнами ЄС зросте конкуренція за українців: держави пропонуватимуть різні програми інтеграції. Водночас альтернативні шляхи за межами ЄС (наприклад, переїзд до США) стали значно складнішими через жорстку імміграційну політику нової американської адміністрації та випадки депортацій.
Скільки біженців планують повернутися в Україну
Згідно з опитуваннями ЦЕС на кінець 2025 року, лише 43% українців планують повернутися додому (19% — точно, 24% — радше планують). Більшість готові зробити це виключно після остаточного завершення війни. Натомість 36% повертатися не планують, а 20% ще не визначилися.
- Хто повернеться: найбільше схильні до повернення «класичні воєнні біженці» (63% з них планують їхати додому) та ті, на кого в Україні чекає родина.
- Хто залишиться: за кордоном планують осісти «економічно вразливі» (хто втратив в Україні всі активи та житло), а також ті, хто вже побудував нову життєву траєкторію на європейському ринку праці.
Демографічна статистика вказує на тривожну тенденцію втрати молодого населення: 56% біженців — це люди віком до 35 років. Дорослі жінки становлять 40%, діти — 31%, а частка дорослих чоловіків зросла до 29% (експерти пов'язують це з виїздом юнаків 18-22 років). Це означає, що молодь продовжує виїжджати з України, тоді як повертаються переважно літні люди.
Читайте також
