Саміт у Брюсселі 18-19 грудня стане моментом істини для Європейського Союзу. Перед лідерами 27 країн-членів постануть принаймні три надважливі теми, як-от фінансування України на 2026–2027 роки, майбутній бюджет ЄС на 2028–2034 роки та безпекова стратегія Європи на тлі різкого охолодження відносин зі США. Офіційний порядок денний, оприлюднений президентом Євроради Антоніу Коштою, також включає ситуацію на Близькому Сході, розширення ЄС, міграційну політику та економічну автономію.
Вже зараз є зрозумілим, що на кону не просто кілька рішень щодо розширення чи чергового бюджету, йдеться про визначення здатності ЄС залишатися стратегічно послідовним, особливо у питанні підтримки України.
Стаття підготовлена у рамках співпраці 
з Міжнародною аналітично-інформаційною спільнотою Resurgam.
ЄС має визначитися з механізмами фінансової підтримки України
На саміті буде порушене питання фінансування України. Відповідно до попередніх домовленостей ЄС має вирішити, як забезпечити Києву фінансову допомогу на суму близько 90 млрд євро протягом 2026–2027 років.
Ця сума покриє дві третини від прогнозованих потреб України, оцінених МВФ у 135,7 млрд євро.
Станом на грудень 2025 року структура допомоги вже обговорюється як так званий репараційний кредит — механізм, який дозволяє мобілізувати прибутки з заморожених активів Центрального банку росії, що перебувають на території ЄС. Це близько 210 млрд євро, з яких 185 млрд — у депозитарії Euroclear у Бельгії.
11 грудня відбувся великий прорив у цьому обговоренні. Представники країн ЄС погодили безстрокове заморожування російських активів відповідно до Статті 122 Договору про функціонування ЄС, що дозволяє ухвалювати рішення без участі всіх держав-членів, якщо йдеться про надзвичайну економічну ситуацію. Це відкриває шлях для кредитного механізму, захищаючи ці кошти до моменту потенційної виплати репарацій з боку росії.
Втім, ключовим стримувальним фактором залишається Бельгія, до якої неофіційно приєднуються Італія, Мальта та Болгарія, окрім традиційних противників будь-якої допомоги Україні, таких як Угорщина та Словаччина. Для погодження репараційного кредиту достатньо кваліфікованої більшості, тобто 55% від країн-членів ЄС (мінімум 15 з 27), які представляють не менше 65% населення ЄС.
Бельгійський прем’єр Барт де Вевер не заперечує принципово проти допомоги, але вимагає гарантій для Euroclear — установи, що технічно тримає активи. Йдеться про юридичну страховку в разі судових позовів з боку рф або інвесторів.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент України Володимир Зеленський. Фото: europa.eu
Переговори з Бельгією тривають, зокрема за участі голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Напередодні Politico повідомляло, що Європейська Комісія підготовила розподілення гарантування ризиків для розблокування грошей, де Німеччина, для прикладу, покриває власними гарантіями 25% кредиту, або 52 млрд євро. Але невідомо, чи всі країни погодяться взяти розподілення. Ймовірно, ні, бо сумнівно, щоб Угорщина чи Словаччина надали б гарантії на 2,4 і 1,5 млрд євро відповідно.
Євросоюз має розглянути проєкт бюджету на сім років
В центрі уваги саміту є проєкт багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Єврокомісія запропонувала рекордний обсяг у 2 трлн євро. Ключові щорічні позиції – 131 млрд на оборону (в п’ять разів більше, ніж у попередньому бюджеті), 81 млрд на внутрішні справи (міграція, правопорядок), а також 100 млрд резерву для України та інших зовнішньополітичних викликів. Комісія хоче, щоб країни погодили рамкові параметри вже у 2025 році, аби до кінця 2026 року ухвалити фінальний варіант.
Під час саміту ЄС оцінять безпекову стратегію Європи
У фокусі саміту буде оцінка виконання «Дорожньої карти готовності до оборони 2030» та старт повноцінного використання інструмента SAFE (Support for Ammunition and Future Equipment). Його обсяг – 150 млрд євро. Програма має забезпечити спільні закупівлі, розбудову військово-промислової бази ЄС та фінансування критично важливих галузей.
Протягом 2025 року витрати ЄС на оборону зросли на понад 13%, сягнувши 392 млрд євро. Це є рекордом. Саміт має дати чіткий сигнал, що Євросоюз готовий до довгострокових оборонних зобов’язань без постійної опори на США. Розбудова програм на кшталт SAFE — стратегічний інтерес України, оскільки як озброєння, так і кошти через замовлення можуть бути також призначені для українського оборонно-промислового комплексу.
Президент США Дональд Трамп. Фото: facebook.com/DonaldTrump
Також присутня проблематика загострення трансатлантичних відносин. 5 грудня адміністрація США опублікувала оновлену Стратегію національної безпеки, де Європа згадується як «континент, що втрачає цивілізаційну ідентичність через масову міграцію та інституційну слабкість». У документі міститься заклик до підтримки патріотичних партій у Європі, як натяк на правопопулістів, включно з угорським урядом.
Ці сигнали сильно стурбували Брюссель. Голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що «втручання союзників у вибори на нашому континенті є неприйнятним». Заяву колеги підтримала і президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн. Саміт має стати відповіддю на ці виклики та підтвердженням здатності ЄС діяти автономно.
Чим саміт ЄС важливий для України
Для України цей саміт є надважливим моментом істини щодо її фінансової та військової підтримки. Київ дуже потребує погоджених рішень до 2026 року, без них державний бюджет може суттєво скоротити видатки, а оборона — втратити ресурси. Це не означатиме повну відсутність коштів чи неможливість надалі погодити рішення, але зволікання створює несприятливі наслідки.
Якщо Євросоюз не призначить гроші та гарантії, Україна опиниться перед загрозою дефіциту фінансування в першому кварталі 2026 року. Тому очікується, що українська сторона вимагатиме чіткого плану допомоги та механізмів контролю за використанням коштів — тобто роль України у розподілі підтримки має бути значущою.
За оцінками Міністерства фінансів України, потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2,1 трлн грн ($45,5 млрд).
Також 26 країн-членів на неформальній зустрічі у Львові 11 грудня підтримали технічне відкриття переговорних кластерів з Україною. Йдеться передусім про три кластери: №1 («Основи» — питання щодо демократичних процедур, верховенства права тощо), №2 («Внутрішній ринок» — найбільш об'ємний кластер) та №6 («Зовнішні справи» — це найпростіший кластер, де Україна прагне швидко досягти успіху).
Угорський прем'єр Віктор Орбан. Фото: facebook.com/orbanviktor
Формальне відкриття розділів поки заблоковане Угорщиною, але механізм так званого «тихого старту» дозволяє Києву працювати над узгодженням позицій без формального рішення Ради. Такий підхід вже використовувався для Чорногорії та Сербії. Данське головування просуває ідею паралельного відкриття й закриття кластерів одразу після зняття вето, аби зберегти темп. Україна, зі свого боку, оголосила про план приєднання до ЄС до 2027 року.
Присутні й невеликі політичні перешкоди для України та її успіху в майбутніх проєктах з ЄС. Угорщина і Словаччина залишаються головними дестабілізуючими факторами. Угорський прем’єр Віктор Орбан виступає категорично проти військової допомоги Україні, членства Києва в ЄС та заморожування активів рф. Він відкрито підтримує адміністрацію Трампа і зустрічався з Путіним у Москві 28 листопада.
Словаччина (уряд Фіцо) критикує військову логіку Брюсселя і вимагає більше гуманітарної підтримки. Проте після активації Статті 122 вплив обох країн на ключові рішення знижено. Вони можуть блокувати лише підсумкові висновки саміту, але не самі механізми.
Це створить ризик фіскального перевантаження, зокрема проблеми з обслуговуванням внутрішнього боргу, курсом гривні та фінансуванням армії. Для ЄС провал стане ударом по міжнародній репутації, підтвердженням внутрішньої фрагментації та ще більше підштовхне союзників до переосмислення ролі Євросоюзу в глобальній безпеці.
Саміт 18–19 грудня є тестом на політичну волю. Або ЄС проявить себе як гравець, здатний ухвалювати стратегічні рішення, або стане заручником внутрішніх чвар і зовнішніх тисків. Україна буде очікувати не жестів, а конкретних рішень. Однак, формуючи очікування, варто розуміти, що на всі 100% вони навряд чи будуть реалізовані, проте практично всі позиції в порядку денному саміту так чи інакше стосуються або опосередковано дотичні до України, а тому чим більше їх буде погоджено — тим більш прогнозованими та стабільними будуть її спроможності.
