Енергетика має увійти в «рахунок за безпеку»: чи платитимуть партнери України

Автор

Марія Бабенко

Розглядати підтримку України від партнерів не як допомогу, а як оплату «безпекових послуг» в інтерв’ю запропонував Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС). В цьому контексті руйнування енергосистеми є вагомим приводом виставляти партнерам більші рахунки.

Енергетика має стати частиною безпекового контракту із Заходом

За словами Вишлінського, парадигма сприйняття коштів від Заходу має змінитися: тепер це не благодійність, а плата за виконання взаємовигідного контракту, де Україна боронить східний фланг, а партнери фінансують цей процес.

«Після дуже вдалих, на жаль, російських ударів по енергетиці в січні цього року Україна буде змушена, напевно, поставити питання про збільшення вартості цього контракту. Був випадок, який довго обговорювався: чи через затримку з оплатою ракет для Patriot, чи через проблеми з постачанням, але ворогу вдалося фактично винести енерго- та теплозабезпечення Києва. Це була проблема на стороні партнерів, які сплачують за цей контракт», — зауважує експерт.

Наслідки російських ракетних ударів по Дарницькій ТЕЦ у Києві. Фото: УНІАН

Вишлінський наголошує, що Україна потребує термінового фінансування для підготовки інфраструктури до сезонних викликів.

«Зараз нам потрібно відновити систему, підготувати енергозабезпечення та водопостачання до зими. Причому водопостачання потрібно захистити вже до літа, адже є ознаки того, що росіяни свідомо починають бити і по цих об'єктах. В іншому випадку відсутність електрики та тепла означатиме падіння економічної активності та черговий виїзд українців перед наступним опалювальним сезоном. Щоб цьому запобігти, треба вже зараз закачати гроші у відновлення», — додає очільник ЦЕС.

Масштаб втрат енергетики за чотири роки великої війни

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у дописі у Facebook зазначає, що за чотири роки повномасштабної агресії російські терористичні війська провели 5796 атак на енергооб'єкти України, витративши на засоби ураження понад $80 млрд.

«Зруйновано та пошкоджено понад 70% усієї балансуючої генерації (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ГАЕС), сотні разів завдавалися удари по підстанціях «Укренерго» та обленерго. Загинуло 247 енергетиків, тисячі отримали поранення. Завдяки героїзму воїнів ППО та енергетиків система зберігає цілісність, але не слід плекати даремні надії, що без принципової зміни у перебудові енергосистеми вона може триматися нескінченно довго. Наші енергетики найкращі у світі — вони витримають, але чи витримає метал?» — застерігає Омельченко.

Делігація міжнародних партнерів України у супроводі Першого віцепрем'єр-міністра — Міністра енергетики України Дениса Шмигаля оглядає понівечену ТЕЦ у Києві 24 лютого 2026 року. Фото: Телеграм Дениса Шмигаля

У цьому контексті Омельченко згадує слова Валерія Залужного, посла України у Великій Британії, колишнього головнокомандувача Збройних сил України, який під час виступу у Chatham House 23 лютого 2026 року наголосив на стратегічній зміні підходу до енергобезпеки.

«Головний висновок полягає в тому, що енергетична система стала новим фронтом у війні, а її стабільність визначає результат протистояння. Перехід від радянської централізованої мережі до сучасної децентралізованої, гібридної системи — це не лише модернізація, а й здатність країни виживати, а значить — перемагати», — зазначив Залужний.

Для чого потрібен енергетичний «Рамштайн»

Знаковим кроком у четверту річницю повномасштабної війни став візит вищого керівництва ЄС та лідерів десяти країн у супроводі першого віцепрем'єр-міністра — міністра енергетики України Дениса Шмигаля на одну з понівечених київських ТЕЦ. Урядовець продемонстрував партнерам наслідки атак, підкресливши, що українська енергетика сьогодні потребує негайних солідарних рішень.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у супроводі Першого віцепрем'єр-міністра — Міністра енергетики України Дениса Шмигаля оглядає понівечену ТЕЦ у Києві 24 лютого 2026 року. Фото: Телеграм Дениса Шмигаля

У відповідь на критичну ситуацію президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про запуск масштабного плану підтримки «Repair, Rebuild, Restart» обсягом 920 млн євро, спрямованого на підготовку України до наступної зими. Деталі подальшої відбудови та постачання обладнання узгодять під час засідання енергетичного «Рамштайну» у березні цього року.