Facebook Pixel

Акти виконаних робіт скасували — але не для всіх, стверджують в Мінекономіки

Скасування актів виконаних робіт для бізнесу. Фото: minfin.com.ua

Скасування актів виконаних робіт для бізнесу. Фото: minfin.com.ua

Верховна Рада скасувала обов’язковість актів виконаних робіт як єдиної форми підтвердження надання послуг для бізнесу. Відтепер сторони можуть самі визначати формат документа, якщо це передбачено договором.

Про зміни повідомили в Міністерстві економіки.

Інвойс замість акта виконаних робіт у 2026

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександра Циборта, тепер для підтвердження послуг може бути достатньо інвойсу, підписаного виконавцем. Окремий акт більше не є обов’язковим.

Quote«Ми не скасовуємо підтвердження факту надання послуг. Ми скасовуємо обов’язковість однієї форми такого підтвердження. Бізнес має інвестувати ресурс у розвиток і оборону, а не в надмірний паперовий обіг», — наголосив Циборт.

Інвойси вже давно використовуються у зовнішньоекономічній діяльності як первинний документ. Тепер цю практику масштабують і на внутрішній ринок.

    

Для якого бізнесу акти виконаних робіт залишаються обов’язковими

Закон передбачає винятки. Акти виконаних робіт зберігаються у випадках, де потрібен посилений контроль:

  • використання коштів державного та місцевих бюджетів;
  • оренда державного і комунального майна;
  • сфера будівництва;
  • благодійна та гуманітарна допомога.
Quote«Дерегуляція не означає зниження контролю — це означає раціональність», — підкреслив Олександр Циборт.

Яка економія для бізнесу від скасування актів виконаних робіт

За даними дослідження Case Ukraine, раніше:

  • до 5% часу керівника йшло на оформлення актів;
  • до 13% часу бухгалтера витрачалося на цю процедуру;
  • у великих компаніях до процесу залучали до 15 працівників.

Середня вартість підготовки одного акта становила 200–300 грн, а щомісячні витрати підприємства могли сягати 4 тис. грн.

У Мінекономіки оцінюють потенційну економію для бізнесу до 20 млрд грн на рік.

Рішення є частиною дерегуляційної політики та гармонізації з підходами ЄС. Воно спрямоване на скорочення адміністративного навантаження і вивільнення ресурсів для розвитку.

Для українських підприємців це означає спрощення документообігу та зменшення витрат. Найбільше виграють малі та середні бізнеси, ІТ-компанії, консалтингові та сервісні підприємства, які регулярно оформлювали акти.

Подякувати 🎉