25 листопада у світі відзначають Міжнародний день білої стрічки – боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, в Іспанії – День Революції троянд, руху проти акушерського насильства, в Боснії і Герцеговині – національне свято, в Аргентині – День національної незалежності, в Сурінамі – День проголошення Незалежності.
У 1177 році Балдуін IV Єрусалимський і Рейнальд Шатійонський перемогли арабського полководця Саладіна в битві при Монжисарі (сучасний Ізраїль). Саладін втік до Єгипту, а Єрусалимське королівство отримало понад рік спокійного життя.
У 1491-му облога Гранади, останньої мавританської фортеці в Іспанії, завершилася підписанням Гранадського договору. Султан Гранадського емірату Мухаммад XII і король і королева Кастилії, Леону, Арагону і Сицилії Фердинанд та Ізабелла домовились про перемир’я у 9-річній війні. За два місяці емірат, заснований у XIII столітті, перейшов під владу до католицької Іспанії. Мусульманам-маврам в обмін на капітуляцію були гарантовані релігійна толерантність і справедливе ставлення. Водночас євреї мали або прийняти християнство, або протягом трьох років емігрувати до Північної Африки.
У 1510 році португальський флот під командуванням Афонсу де Альбукерке разом з індійськими найманцями, які працювали на капера Тімодзі, захопили Гоа у султанаті Біджапур. Так в Гоа на 451 рік (до початку 1960-х) встановилось португальське колоніальне панування.
У 1795-му, після третього поділу Польщі у жовтні, Станіслав Август Понятовський, останній король незалежної Польщі, був змушений зректися престолу та був висланий до Росії. Річ Посполита припинила існування.
У 1867-му Альфред Нобель запатентував динаміт.
У 1905 році у Лубнах на Полтавщині вийшло друком перше число газети «Хлібороб», першої легальної україномовної газети Наддніпрянщини.
У 1915-му Альберт Ейнштейн представив у Прусській академії наук рівняння поля загальної теорії відносності.
У 1936 році в Берліні нацистська Німеччина та мілітаристська Японія підписали так званий Антикомінтернівський пакт – країни готувалися до «захисту їхніх спільних інтересів» на випадок нападу Радянського Союзу.
Як японський письменник увійшов в історію
25 листопада 1970 року в Японії письменник Юкіо Мішіма разом з членом його організації вчинили ритуальне сеппуку після невдалої спроби державного перевороту. Мішіма, модель, актор, поет, письменник і есеїст, дотримувався ультранаціоналістичних поглядів. 25 листопада Мішіма прийшов на зустріч з черговим до штаб-квартири Сил самооборони Японії (сучасна будівля Міноборони Японії). Мішіма і чотири члени його воєнізованої організації «Татенокай» забарикадувалися всередині, прив'язали чергового командира до стільця і взяли його в заручники.
Мішіма, з пов’язкою в кольорах японського прапора і національним прапором в руках, вийшов на балкон і у промові закликав армію зайняти парламент і відновити імператора як політичну владу.
Солдати його не слухали, а тільки насміхалися; через шум від гелікоптера промову було ледь чути. Соратники Мішіми кинули у натовп роздруковані папірці з його зверненням на 900 слів. Мішіма відступив у середину будівлі, відпустив заручника та вибачився перед ним.
А потім вчинив ритуальне самогубство сеппуку. За планом, разом з ним розрізати собі животи мали всі чотири співучасники – проте в останній момент Мішіма відрадив їх від сеппуку.
Мішіма розпланував самогубство і призначив точну дату заздалегідь, тому багато хто сумнівається, що метою вчинку був саме заколот, а не ритуальне сеппуку.
Письменник залишив рукописи та перо своїй родині, а вцілілим учасникам перевороту – гроші на юридичний захист. Також він домовився з японською мережею магазинів іграшок про щорічні різдвяні подарунки його дітям і оплатив дитячі журнали, які щомісяця доставлялися дітям.
Творчий наслідок Мішіми становить близько 40 романів — загалом понад сотню творів, включаючи есе, 20 збірок оповідань та 18 п'єс, ролі у 6 фільмах, 7 літературних премій в Японії і три номінації на Нобелівську премію з літератури.
Він також став культовою фігурою японської літератури і персонажем культових аніме.
У 1992-му Федеральні збори Чехословаччини проголосували розділити країну на Чехію та Словаччину з 1 січня 1993 року.
Того ж дня Кабінет Міністрів України видав постанову «Про випуск в обіг приватизаційних майнових сертифікатів»