Проєкти міжнародної технічної допомоги (далі МТД), безсумнівно, стали одним із найпопулярніших інструментів підтримки іноземними партнерами України після початку повномасштабного вторгнення російської федерації. Тільки у 2022 році було зареєстровано більше проєктів (178), ніж за всю історію незалежної України (168). І хоч у 2024 році кількість нових реєстрацій значно зменшилася, проєкти МТД залишаються хорошим способом реалізації донорських програм.
Секретаріат Кабінету Міністрів України (далі СКМУ) є координатором діяльності, пов'язаної із залученням МТД, та реєструє проєкти МТД за правилами, які наведені у постанові КМУ № 153 від 15 лютого 2002 року (далі Постанова № 153). Хоча ці правила є досить чіткими, процес підготовки документів і взаємодія зі стейкхолдерами часто супроводжуються певними труднощами.
Тому у цій статті ми пропонуємо розглянути нюанси процедури реєстрації проєктів МТД, зокрема співпрацю зі стейкхолдерами, підготовлення та подання документів, а також переваги, які можливо отримати від їхньої реєстрації.
Працюємо зі стейкхолдерами
Проєкти МТД передбачають участь чотирьох ключових сторін: партнера з розвитку, виконавця, бенефіціара та реципієнта. Ефективна взаємодія з ними, особливо у питанні підготовки документів, є однією з найважливіших частин процесу.
Перший крок – знайти партнера з розвитку (донора). Це можуть бути лише іноземні держави, уряди, уповноважені ним органи або організації, іноземні муніципальні органи або міжнародні організації. Зазначимо, що список можливих донорів обмежений і не включає, наприклад, іноземні благодійні фонди. Важливо також чітко визначити очікування від донора, особливо щодо документів. Донор (або уповноважена ним особа) має подати до СКМУ підписане клопотання про реєстрацію проєкту. Тому варто заздалегідь узгодити, хто саме з боку донора відповідатиме за це завдання.
Далі треба визначитись із виконавцем проєкту МТД, яким може виступати будь-яка особа, резидент чи нерезидент. Такий виконавець повинен мати письмову угоду з партнером з розвитку, яка може бути складена у будь-якій формі, зокрема грантового контракту, меморандуму або листа щодо виділення гранту. Важливо, щоб ця угода чітко визначала цілі та завдання проєкту, види та обсяги МТД, кошторисну вартість, строк та етапи реалізації проєкту. Зазначимо, що партнер з розвитку може виконувати функції виконавця самостійно, без залучення третіх сторін. У такому разі донор-виконавець одноосібно складає документ, який містить деталі відповідного проєкту.
Також слід організувати співпрацю з бенефіціарами, якими можуть стати лише органи державної та місцевої влади України, під, так би мовити, егідою яких реалізується проєкт МТД. Бенефіціари мають надати лист про підтримку і зацікавленість у результатах проєкту МТД, а також згоду на провадження діяльності, зазначеної в угоді між донором та виконавцем. Винятком є проєкти, спрямовані на розвиток громадянського суспільства, або проєкти з участю USAID, для яких лист від бенефіціарів не потрібен.
Насамкінець, визначаємо реципієнтів, які будуть безпосередньо одержувати МТД. Реципієнтами можуть бути фізичні або юридичні особи, але лише резиденти України. Підкреслимо, що вони також подають клопотання про реєстрацію МТД, в яких вони мають зазначити про свою згоду на провадження діяльності за грантовою угодою між партнером з розвитку і виконавцем. Якщо цього не зробити, то доведеться організувати окремий договір між реципієнтом, з одного боку, та виконавцем або донором, з іншого боку. Одразу зазначимо, що бенефіціари можуть одночасно бути реципієнтами, і в такому разі окремих реципієнтів не потрібно. Також якщо реципієнти визначаються на конкурсній основі, то клопотання про реєстрацію МТД можуть подати бенефіціари.
Управляємо очікуваннями щодо документів
Як ми зазначали вище, партнер з розвитку та реципієнт мають подати клопотання на реєстрацію проєкту МТД. Хоча встановленої форми немає, клопотання має містити всю інформацію, що вимагається Постановою № 153.
Зауважимо, що до клопотань додаються супровідні документи. Зазвичай це лист від бенефіціара та план закупівлі. Лист може бути у довільній формі, але важливо, щоб він відповідав вимогам Постанови № 153. А от план закупівлі потрібно подати у тій формі, яка передбачена Постановою № 153.
У підсумку, потрібно два комплекти документів для реєстрації проєкту МТД: один від донора, а інший від реципієнта.
Зверніть увагу, що проєкти МТД реалізуються відповідно до міжнародних угод України з країнами партнерів з розвитку, виключний перелік яких опублікований Міністерством економіки України. Тому важливо дотримуватись адміністративних процедур, передбачених угодою. Наприклад, деякі угоди передбачають викладення домовленостей щодо реалізації проєкту МТД письмово або наявність офіційного листування між уповноваженими органами. Тобто у деяких випадках може знадобитися додаткове погодження, і для цього варто звернутися за консультацією до СКМУ або Міністерства закордонних справ.
Коли і як подаємо
Клопотання про реєстрацію проєкту МТД можливо подати у будь-який час, навіть після його початку. Однак, якщо подання відбувається через більше ніж шість місяців після старту проєкту, до документів потрібно додати звіт про результати його реалізації.
Важливо, щоб комплекти документів подавалися у паперовій та електронній формі. Електронні документи (або скан-копії документів) можливо записати на флеш-диск або CD.
Після отримання останнього комплекту документів (від партнера або реципієнта) СКМУ розглядає надані документи протягом 10 робочих днів. Якщо з документами все гаразд, то СКМУ реєструє проєкт МТД.
У результаті видається реєстраційна картка проєкту, а інформація про проєкт вноситься до реєстру.
Отримуємо вигоди
Реєстрація проєктів МТД надає можливість використовувати відповідні пільги, привілеї, імунітети, передбачені законодавством та міжнародними договорами України, а також дозволяє акредитувати виконавців МТД.
Серед основних вигод найбільш популярними є звільнення від податку на прибуток та ПДВ.
У цьому ракурсі слід зазначити, що прибуток підприємств чи фізичних осіб, отриманий за рахунок коштів МТД у межах виконання проєкту (програми) МТД, може звільнятися від оподаткування податком на прибуток лише тоді, коли це передбачено відповідною міжнародною угодою. Такий підхід неодноразово підтверджувала ДПС (див. ІПК № 2679/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 21 жовтня 2017 року, ІПК № 3805/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 08 жовтня 2021 року). Тобто тут потрібно уважно читати норми відповідної угоди, щоб застосувати відповідні звільнення.
Звільнення від ПДВ, на відміну від податку на прибуток, не потребує спеціальної згадки в угоді, адже постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД або товарів, що фінансуються за рахунок МТД, звільняються від оподаткування ПДВ у силу прямої вказівки в ПКУ, п. 197.11. Проте, щоб скористатися цією пільгою, у відповідних контрактах має бути чітка вказівка на проєкт МТД та його відповідність плану закупівель (див. ІПК № 515/10/26-15-14-05-04-22 від 11 січня 2017 року).
У цьому ракурсі необхідно окремо наголосити на іншому бюрократичному моменті. Виконавці та субпідрядники зобовʼязані щомісяця, до 20 числа, подавати в письмовому та електронному вигляді органові ДПС інформаційне підтвердження за відповідною формою, якщо вони реалізують право на податкові пільги.
Акредитація виконавців МТД, які є нерезидентами, надає додаткові переваги. Це включає можливість використовувати спеціальні печатки, відкривати спеціальні рахунки в банках, отримувати службові картки та номерні знаки. Акредитація також дозволяє отримати податкові пільги та інші привілеї, передбачені міжнародними угодами, а також посвідки на тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства, які працюють над проєктами МТД.
Насамкінець зазначимо, що виконавці МТД мають шанси отримати бронювання на підставі виконання проєктів МТД відповідно до Постанови КМУ № 76 від 27 січня 2023 року.
Робимо висновки
Попри безліч питань, які можуть виникнути під час реєстрації проєктів МТД, цей процес відкриває великі можливості для успішної реалізації міжнародних грантових програм в Україні. Реєстрація проєктів МТД дозволяє отримати доступ до важливих пільг та привілеїв, а також дає можливість залучити додаткові ресурси для розвитку проєктів.
Читайте також
