Як далеко Баришівський суд від авіації

Андрій Гук
партнер Юридичної фірми «Анте»

Є дві принципові особливості регулювання авіації у всьому світі. По-перше, це обмеження відповідальності авіаперевізника. По-друге, суворі вимоги щодо самого регулювання, ліцензування, сертифікації та інших дозволів. У кожній країні є орган авіаційної влади, який відповідає за таке регулювання та за контроль над перевізниками, що мають сертифікати експлуатанта. В Україні таким органом є Державіаслужба.

Обмеженість відповідальності перевізника виражається в наявності спеціальних правил перевезень та обмеженні прав пасажирів щодо компенсацій. Максимальна компенсація за скасування рейсу, наприклад, €600, при цьому непряма шкода чи будь-які штрафи не підлягають стягненню.

Через те, що є особливі правила, у Повітряному кодексі України зазначено, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на повітряні перевезення, крім питань, які врегульовані цим Кодексом, правилами повітряних перевезень пасажирів та вантажів, міжнародними договорами України. Як свідчить практика Верховного суду України, застосування до авіаперевезень правил щодо захисту прав споживачів фактично обмежується питаннями шкоди здоров’ю та життю.

Тому, коли пасажир чи турист заявляє позов до авіакомпанії в суд загальної юрисдикції з посиланнями на захист прав споживача, то це не зовсім правильно визначені підстави позову та ігнорування спеціальних авіаційних правил. І найголовніше – це порушення правил виключної підсудності. Бо згідно з процесуальним кодексом, позови, які випливають з перевезень (а не зі споживацьких прав) повинні пред’являтись та розглядатись судом за місцем реєстрації перевізника.

Отже, сам факт, що Баришівський районний суд відкрив провадження проти авіакомпанії, яка, вочевидь, в Баришівці податки не платить і не зареєстрована, вже є дуже грубим процесуальним порушенням. Експертами з авіаційних пасажирських спорів в Україні є Печерський, Шевченківський та Подільський районні суди м. Києва – саме там зареєстровані більшість представництв іноземних авіакомпаній та МАУ.

Можна припустити, що суддя не знав спеціальних авіаційних правил, але малоймовірно, що судді не знають правил виключної підсудності (це коли позивач не має права обрати суд).

Чи зупинить ухвала авіакомпанію

Ліцензію авіаперевізникам видає Державіаслужба України, вона також здійснює перевірку дотримання ліцензійних умов. Відповідно й право щось з цією ліцензією зробити також має виключно цей орган. І в спеціальному законодавстві щодо таких ліцензій ухвала суду не значиться в списку підстав для будь-яких дій Державіаслужби.

Ухвала про забезпечення, яку ухвалив Баришівський районний суд, є виконавчим документом, у якого є стягувач (позивач) і боржник – SkyUp. Але авіакомпанія не є органом, який може виконати таку дію, як зупинення дії ліцензії. Таким органом є Державіаслужба, яка не вказана судом як боржник.

У результаті маємо ситуацію, в якій SkyUp не може виконати ухвалу, бо не зупиняє ліцензій, і Державіаслужба не може виконати ухвалу, бо не є боржником чи відповідачем у справі.

Ба більше, Державіаслужба і не може бути в Баришівському районному суді відповідачем, як і не може бути предметом розгляду в цьому суді ліцензія авіаперевізника та наказ, яким вона видана. Такі відповідачі та предмети – це Окружний адмінітстративний суд м. Києва, який керується дещо іншим процесуальним кодексом. Різниця кодексів у тому, що в адміністративному чітко написано, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень уповноваженого органу з питань цивільної авіації щодо будь-яких сертифікатів, схвалень, допусків. Бо кодекс адміністративний розуміє, що не можна в якості забезпечення зупиняти роботу авіаперевізника. А кодекс цивільний навіть подумати не міг, що рішення державного органу з цивільної авіації може бути предметом спору за позовом про захист прав споживача.

Як авіаційний юрист констатую, що законодавство України не передбачає можливості зупинення ліцензії авіаперевізника в судовому порядку. Можливе лише скасування відповідного наказу адміністративним судом, де відповідачем буде Державіаслужба.

Квиток

Авіакомпанія заявила, що позивач не міг самостійно придбати квитки на рейс, оскільки він чартерний.

Справді, чартер оплачує авіакомпанії не пасажир, а туроператор. Тому туроператор і визначає коло пасажирів, і забезпечує їх квитком з підтвердженням після оплати послуг авіаперевізника. Але пасажир не може зайти на сайт перевізника чи агентства та придбати самостійно квиток на чартерний рейс. Тому дивно, що учасником справи не є туроператор.

Що далі

У авіакомпанії є кілька варіантів, один з яких – звернутись до суду та просити зняти заходи забезпечення. Але тоді довелось би виходити з того, що вжиті заходи є правомірними. Тому перевізник пішов шляхом апеляційного оскарження, результат якого повинен бути передбачуваним – скасування ухвали та подальші ймовірні кроки щодо завідомо неправосудного рішення судді чи скарга до Вищої ради правосуддя. А допоки ухвала діє, авіакомпанія могла б ще порахувати ймовірні збитки та репутаційні втрати від такого забезпечення позову та просити суд вжити до позивача заходів зустрічного забезпечення – наприклад, нехай би позивач вніс на депозит суду суму потенційних збитків.

Державіаслужба не зупиняла ліцензію, а попросила суд пояснити, як тлумачити цю ухвалу.

Висновок: у зв’язку з такою ухвалою суду рейси СкайАп не повинні зупинятись та скасовуватись, причин для паніки немає.

Однак, незалежно від причин скасування рейсів, якщо це відбулось поза волею пасажира, то вартість квитків повинна повертатись і сплачуватись компенсація у випадку, якщо скасування відбулось менш ніж за два тижні до рейсу. Якщо рейс скасовано більш ніж за два тижні до рейсу, то компенсація не повинна сплачуватись перевізником – лише повертатись вартість квитку за умовами застосовного тарифу. Компенсація також може не виплачуватись, якщо пасажиру запропоновано (і він погодив) інший рейс на заміну скасованого. За умови скасування рейсу авіакомпанія має запропонувати альтернативи.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини

Список 42 потягів, які «Укрзалізниця» запланувала запустити з 1 червня

«Укрзалізниця» збільшила кількість потягів, на які можна буде купити квитки з 1 червня, відтепер їх 42, яких 10 – «Інтерсіті+» і 32 – далекого сполучення, про це 28 травня розповів в.о. голови правління компанії Іван Юрик. The Page має цей список у розпорядженні.

Приватбанк виявив підробку в судовій тяжбі з Суркісами

Приватбанк засумнівався в достовірності заяв братів Суркісів, які стосуються примусового виконання рішення і роз'яснення Печерського районного суду Києва про відшкодування банком на їхню користь понад $250 млн. У зв'язку з цим банк зажадав у Державної виконавчої служби повернути виконавчі документи по цим заявам.

Віктор Ляшко відреагував на ідею з імунологічним паспортом

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко вважає, що країни не будуть вводити імунологічний паспорт, оскільки питання збереження гідності людини, збереження універсального доступу до послуг, які гарантовані Конституцією та міжнародними угодами, для людини є першочерговим. Про це він розповів в інтерв'ю The Page.