Робочі місця: створити не можна втратити

Олена Колеснікова
Олена Колеснікова
голова галузевої ради Федерації металургів України

Український бізнес очікує від влади державницьких рішень щодо недопущення погіршення економічної ситуації та інвестиційної привабливості України. Однак з одного боку Мінекономіки створює штаб для боротьби з падінням промисловості, а з іншого – з’являються законопроєкти, які викликають у роботодавців велике занепокоєння.


Сьогодні українська економіка переживає не найкращі свої часи. У грудні 2019-го падіння промислового виробництва набуло системного характеру та склало 7,7% до грудня 2018 року. А загалом за рік – 1,8%, і це вперше з 2015 року.

За інформацією Федерації роботодавців України, тільки за минулий рік ми втратили майже 300 тисяч штатних працівників, хоча в Уряді нам обіцяють створення 1 млн нових робочих місць протягом 5 років.

Так, нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано проєкти Законів України «Про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років» №2617 від 18.12.2019 та «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» №2683 від 27.12.2019, які передбачають встановлення додаткового навантаження на фонд оплати праці, що також може призвести до збільшення вартості створення робочих місць, дестимуляції зайнятості, посилення трудової міграції.

Зокрема, законопроєктом №2683 пропонується встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними пенсійного віку та залучення роботодавців до сплати пенсійних внесків на паритетних засадах.

Так, роботодавці сплачуватимуть від 2% до 5% суми зарплати працівників, а працівники сплачуватимуть внески у розмірі від 1% зарплати (або більше, за бажанням). Роботодавець зобов’язаний пропорційно доповнювати внески працівника власними внесками в розмірі до 5% суми заробітної плати такого працівника. Схема виглядає так:

  • якщо працівник обирає ставку 2%, то роботодавець зобов’язаний сплачувати 3%;
  • якщо працівник обирає ставку 3%, то роботодавець зобов’язаний сплачувати 4%;
  • якщо працівник обирає ставку 4% та більше, то роботодавець зобов’язаний сплачувати щонайбільше 5%.

Працівники повідомлятимуть роботодавця про обраний розмір внеску, а роботодавець утримуватиме такий накопичувальний внесок. Крім того, роботодавець нараховуватиме та сплачуватиме накопичувальні внески (свій та працівника).

Таким чином, проєкт закону передбачає посилення ролі роботодавця як податкового агента, а бізнес ще сподівається, що реформа ринку праці дозволить позбутися невластивих йому функцій.

За підрахунками Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, додаткове «податкове» навантаження на роботодавців у перший рік дії законопроєкту №2683 становитиме 30 млрд грн, але, на нашу думку, ця сума буде набагато більшою.

Іншим законопроєктом, а саме №2617, передбачається запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років з використанням існуючих механізмів системи недержавного пенсійного забезпечення.

Право на пенсійне забезпечення за вислугу років матимуть:

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, — відповідно до списків професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається КМУ;

б) водії вантажних автомобілів, що безпосередньо беруть участь у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

в) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах;

г) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і міського сполучення);

д) працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту та флоту рибної промисловості — відповідно до списку, що затверджується у порядку, який визначається КМУ;

е) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, які безпосередньо беруть участь у польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

є) робітники, майстри (старші майстри зокрема), які безпосередньо працюють на лісозаготівлях і лісосплаві, включно з тими, хто обслуговує механізми та обладнання, — за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається КМУ.

Проєктом закону встановлюється, що роботодавці щомісячно сплачуватимуть відповідні внески. Мінімальний розмір пенсійного внеску, що підлягає сплаті на користь учасника програми, який розпочинає трудову діяльність на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, та не досяг віку 27 років, не може бути меншим за 7% заробітної плати такого працівника за кожен місяць, в якому працівник виконував роботи на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років.

Дерегуляція та збалансована система податків та обов’язкових внесків має стати пріоритетним завданням влади.

Розміри пенсійних внесків на користь кожної вікової групи працівників, яким понад 27 років, визначається (корегується) роботодавцем щороку на підставі розрахунків, виконаних методом актуарної оцінки при складанні ним фінансової звітності за підсумками року.

Крім того, роботодавці будуть зобов’язані одноразово або з розстрочкою на строк до 60 місяців сплатити компенсаційні виплати за вислугу років учасникам пенсійної програми.

Цей проєкт закону також передбачає, що роботодавець забезпечуватиме нарахування та сплату пенсійних внесків, тобто буде податковим агентом.

У разі прийняття зазначених законопроєктів витрати роботодавців складатимуть десятки мільярдів гривень, що сприятиме не створенню нових робочих місць, а втраті тих, що вже є, а також зажене ринок праці в тінь.

Ми, українські роботодавці, вважаємо, що дерегуляція та збалансована система податків та обов’язкових внесків має стати пріоритетним завданням влади. Ці чинники стануть дієвим засобом детінізації економіки та стимулюватимуть створення робочих місць в Україні, а бізнес позбудеться невластивих йому функцій.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини

5 питань ресторатору про карантин і про те, що буде з ресторанним бізнесом

Через карантин 32% українців пішли у відпустку за свій рахунок, 35% працюють у звичайному режимі, 29% – дистанційно, 4% втратили роботу. Зараз у зоні ризику ресторанний бізнес. Про те, які зміни приніс карантин, як вижити і що буде далі, The Page розпитало рестораторку і співвласницю кафе «Вино і люди» Віолу Кім.

style

Робота після пандемії. 74% компаній готові перевести частину працівників на дистанційну роботу — опитування

У багатьох великих компаніях почали задумуватися щодо переведення частини працівників на постійну дистанційну роботу після закінчення пандемії коронавірусу COVID-19. Це б допомогло підприємствам скоротити витрати. Консалтингова фірма Gartner провела опитування 317 фінансових директорів. Виявилося, що 74% компаній згідні перевести до 5% персоналу на постійну віддалену роботу.

«Нафтогаз» підготує нові позови до «Газпрому» на $17 млрд

Наглядова рада «Нафтогазу України» розгляне можливість подання нових позовів до російського «Газпрому» на загальну суму $17,3 млрд.

Угорщина відмовилася від електроенергії Ріната Ахметова через завищену ціну

Ціна на електроенергію в «Бурштинському енергоострові» збільшилася на 21,8% – до 1,79 грн за кВт*год, що призвело до зупинки чотирьох блоків Бурштинської ТЕС ДТЕК Ріната Ахметова, які працювали для угорських споживачів.

Продукти до дверей. Супермаркети запустили самовивіз та доставку товарів

Через посилення карантинних заходів для запобігання розповсюдженню коронавірусу COVID-19 мережі супермаркетів вводять послугу доставки додому або можливість забрати зразу готове замовлення з супермаркету. Такі послуги зараз тестують мережі «Сільпо» та Varus. Сервіс із доставки їжі Raketa розпочав доставку з супермаркету «Ашан».

WhatsApp вступив у боротьбу з фейками про коронавірус

Месенджер WhatsApp, який належить Facebook, прийняв рішення обмежити пересилання повідомлень в чати до одного разу. На думку компанії, це зменшить велику кількість фейків під час пандемії коронавірусу.

Історія про 16 тисяч поправок. Хто і навіщо гальмує прийняття антиКоломойського закону

Прийняття закону про банки, або так званого антиКоломойського закону, головне положення якого — неможливість ексвласників націоналізованих банків (насамперед Приватбанку) повернути собі фінустанови, виявилося під загрозою зриву.

«Цей закон антиукраїнський» — Коломойський розповів, як ставиться до закону про банки

Депутати нещодавно внесли понад 16 тис. поправок до так званого антиКоломойського закону, прийняття якого очікує МВФ, аби надати Україні кошти за програмою розширеного фінансування. Також Фонд очікує відкриття ринку землі.

Нардепи зі «Слуги Народу» засипали Раду правками до «антиКоломойського» закону

До другого читання закону про банки (або так званого «антиКоломойського» закону), який унеможливлює повернення банків ексвласникам, депутати подали до Ради понад 16,3 тис. правок. Подібна ситуація може затягнути прийняття закону на місяць. Крім того, прийняття цього закону та закону про ринок землі є необхідною умовою для надання Україні розширеної програми фінансування від Міжнародного валютного фонду.

Курс долара обвалив золотовалютні резерви на $2 млрд

У березні міжнародні резерви України скоротилися на 7,8% — до трохи більше $24,9 млрд, повідомив Нацбанк. Востаннє гірший результат був у листопаді 2019-го – тоді вони були на рівні $21,9 млрд, а після різкого стрибка в грудні тільки зростали.