Під час придбання бізнесу покупець несе суттєві ризики купити проблемний або навіть актив, якого не існує. Натомість ризик продавця обмежується лише отриманням обумовленої суми грошових коштів.
Щоб виявити можливі недоліки, покупець має провести due diligence — комплексний аудит, який включає аналітику, перевірку і встановлення заявлених продавцем фактів та обставин щодо бізнесу. Due diligence не лише усуне ризики придбання проблемного активу, а й допоможе оцінити його реальну ринкову вартість.
Проблема не капіталізованого бізнесу
В ідеальному світі, якщо ти купуєш інший бізнес, ти стаєш власником юридичної особи, якій має належати весь комплекс активів: приміщення, обладнання, товарно-матеріальні цінності, об’єкти інтелектуальної власності, корпоративні права, нерухоме та рухоме майно, договори з контрагентами, покупцями, працівниками тощо.
Однак типовою ситуацією для українського ринку є не капіталізований бізнес, тобто бізнес, який не працює в єдиній корпоративній структурі, а складається з розрізнених ФОПів і ТОВ. Головний ризик у разі придбання такого бізнесу — його активи можуть належати різним суб’єктам.
Стан капіталізації та єдність структури бізнесу прямо впливає на ефективність його роботи, вартість при придбанні, перспективи для масштабування та залучення інвестицій. Купуючи не капіталізований бізнес, покупцю важливо не упустити кожен актив та придбати його саме в належного власника. Відповідно, йому доведеться витратити більше зусиль на те, щоб у результаті придбання бізнесу зібрати ці активи в цілісну структуру.
Специфіка структурування бізнесу у сфері HoReCa та Retail
Пропоную навести приклад придбання ресторану або магазину як комплексного бізнесу, у тому числі шляхом придбання корпоративних прав. На жаль, на сьогодні більшість учасників українських секторів HoReCa та Retail надають перевагу оптимізації витрат, навіть на етапі масштабування бізнесу.
Найпоширеніший метод оптимізації в Україні — використання ФОПів — платників єдиного податку, переважно II групи. Причина зрозуміла: їхній оборот може досягати 5.9 млн грн на рік (передбачений ліміт), а витрати на податки разом із його бухгалтерським обслуговуванням не перевищують і 100 доларів США на місяць. Щоб залишатись у рамках допустимих лімітів, власники HoReCa та Retail можуть використовувати до 10 таких ФОПів за фінансовий рік. Зазвичай, ФОПами виступають родичі та працівники.
Що цікаво, з ТОВ може відбуватися практично аналогічна ситуація. Учасники ТОВ не завжди є власниками бізнесу, а директор не завжди є особою, на яку дійсно покладені обов’язки з поточного управління компанією. Оптимізуючи витрати, корпоративні права учасників ТОВ так само можна придбати та продати за потреби.
Що ми маємо на виході: подібна оптимізація бізнесу не дозволяє власнику сконцентрувати всі активи в одній площині. Враховуючи цільове призначення та тимчасовий характер цього способу структурування бізнесу, такі суб’єкти не мають жодних активів, окрім оборотних коштів і дозвільної документації.
Натомість власники записують активи бізнесу на собі або на третіх довірених особах, зокрема на родичах, які жодного відношення не мають до бізнесу. Для прикладу, відома українська мережа магазинів із продажу фермерської молочної продукції, де весь комплекс об’єктів інтелектуальної власності, як-то торговельні марки, зареєстровані на ім’я близького родича власника мережі.
Як висновок, українські бізнесмени через таку оптимізацію бізнесу розсіюють і знецінюють його та ускладнюють майбутній продаж.
Базова перевірка структури бізнесу та активів
Як бачимо, на етапі укладання угоди про придбання бізнесу покупець має провести комплексний due diligence. Інакше в кращому випадку після купівлі йому доведеться витратити додаткові кошти, щоб об’єднати цих розрізнених суб’єктів в одне ціле, а в гіршому випадку — певні активи матимуть непотрібні обмеження або взагалі будуть відсутні у власності придбаної структури.
Таку перевірку має проводити група досвідчених юристів та експертів у відповідній сфері (оцінщиків, аудиторів, бухгалтерів тощо), і покладатися лише на власні сили не варто, адже звичайний підприємець не завжди може знати, де саме шукати підступ.
Однак я хочу поділитися загальнодоступними електронними реєстрами, які допоможуть покупцю на базовому рівні встановити належність активів потрібним структурним одиницям бізнесу та перевірити надану продавцем інформацію.
Основними такими реєстрами є:
1. «Реєстр речових прав на нерухоме майно» — відносно нерухомості й інформації щодо наявності накладених арештів та наявності іпотек.
2. «Електронний кабінет водія» — щодо транспортних засобів.
3. «Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ» — стосовно об’єктів інтелектуальної власності.
4. «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» — щодо наявності судових спорів і інших судових процесів.
5. «Державний реєстр обтяжень рухомого майна» — щодо наявності обтяжень рухомого майна, у тому числі корпоративних прав.
6. «Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень» та «Єдиний реєстр боржників» — відобразить всю інформацію щодо проваджень із примусового виконання судових рішень та виконавчих написів.
Також додаткову інформацію можна отримати з інших ресурсів, які забезпечують комплексний доступ до реєстрів, як-то YouControl або Опендатабот.
Інформація з наведених реєстрів є загальнодоступною, і більшість із них безоплатна. Щобільше, інтерфейси реєстрів доволі зручні для використання. Я раджу покупцям використовувати ці реєстри для перевірки щодо кожного активу та суб’єкта в структурі бізнесу.
Окремої уваги заслуговують невиконані зобов’язання продавця, адже разом із бізнесом вони перейдуть до покупця. Існують такі зобов’язання, відомості щодо яких не містить жоден електронний реєстр — це невиконані грошові зобов’язання перед контрагентами, працівниками, іншими сторонами. Продавці умисно замовчують або приховують проблемні факти чи іншу негативну інформацію про бізнес, яка потенційно може зірвати угоду з покупцем.
Відтак, під час укладання угод із купівлі-продажу бізнесу досвідчені юристи включають до тексту договору застереження щодо розкриття продавцем усіх деталей про наявні борги чи зобов’язання перед іншими особами.
Ключовий висновок для потенційних покупців бізнесу: ви маєте вчасно виявити всі можливі ризики, щоб на етапі прийняття рішення про придбання ви чітко розуміли, що потрібно зробити для його правильного структурування і захисту активів, скільки це буде коштувати вам і чи варто взагалі укладати цю угоду.
Читайте також
