Останні кілька місяців фармацевтичний ринок України серйозно лихоманить. Є високий ризик того, що значна частка аптек через збитковість зачиниться, а населення отримає гірший доступ до медикаментів.
Це – наслідок нового раунду регулювання державою бізнесу, який до цього ефективно працював. Цього разу Міністерство охорони здоров’я просуває обмеження роздрібної націнки та скасування доходів від надання аптеками маркетингових послуг (так звана схема «20%+3%»).
До 1 березня 2025 року українські заводи-виробники генеричних (незапатентованих та взаємозамінних) препаратів платили аптекам 10-25% від обсягу своїх продажів за маркетингові послуги. Вони та націнка на лікарські засоби складали два головні пункти сукупного доходу аптек.
Зазвичай аптеки використовували кошти від оплати маркетингових послуг у ході конкуренції одне з одним (тож вигравав споживач – він отримував нижчу ціну; націнка на медикаменти в Україні була найнижчою в Європі і з 2015 по 2024 роки у середньому знизилася на 7%) і для часткового покриття операційних витрат.
Для нас це не пусті слова: з моменту повномасштабного вторгнення ми втратили понад півтори сотні торгових точок, понад 60 були розбиті або пограбовані. Для їх відновлення (перевідкриття) та/або підтримки значної кількості аптек, що працюють зовсім поруч з лінією бойових зіткнень, потрібні чималі кошти.
З 1 березня цього року МОЗ, у координації з фармвиробниками, докорінно змінило status quo. З цієї дати нові маркетингові договори заборонені, а проєкт Постанови Кабміну про «Порядок маркетингу» (від 9 червня) диктував ліміт таких виплат на рівні «20%+3%» (а по суті – на рівні 4,4%). І це при тому, що «плавучість» аптечних мереж забезпечує саме цей показник на рівні не нижче за 12%!
Буду максимально відвертою: на зміст проєкту цього документу впливала група українських фармвиробників – показники обмежень декілька разів змінювалися без будь-яких економічних обґрунтувань, з метою зафіксувати додаткові прибутки на боці заводів-виробників, ціна яких становить 74% вартості ліків (дані Аптечної професійної асоціації України).
Укупі із введеним обмеженням роздрібної націнки на всі види медикаментів це вже призвело до збитковості аптек та вимушеного підвищення роздрібних цін для покриття збитків.
Насправді націнка на безрецептурні медикаменти не регулюється майже ні в яких країнах світу, а встановлюється конкурентним ринковим середовищем.
Хто виграв, хто програв
9 червня МОЗ оприлюднило новий проєкт Порядку про надання маркетингових послуг – замість схожого Порядку від 28 березня, що пройшов справжні громадські обговорення та необхідні погодження. Нова редакція проєкту несе в собі суттєві зміни, вона отримала різко негативну реакцію більшості представників фармринку. Адже він передбачає запровадження абсолютно нового механізму ціноутворення на послуги маркетингу без врахування наданих аптечним ритейлом економічних розрахунків.
Найголовніше те, що МОЗівська, не узгоджена з усіма стейкхолдерами новація декларує 20% маркетингу для безрецептурних (OTC) і 3% для рецептурних (Rx) препаратів від цін виробників, а не від роздрібних, як було у погодженій редакції від 28 березня. De facto різниця складає близько 30%.
Отже, станом на зараз (з березня до червня) старі «маркетингові» взаємини між заводами та аптечними мережами розірвані. Хто в «дамках», а хто підраховує збитки?
Безперечно, виграли від нової реальності тільки виробники, які залишили у себе ту частину доходу, що раніше сплачувалась від виробника аптекам. Іншими словами, виробники забезпечили для себе додаткові прибутки та нині намагаються зафіксувати їх новою моделлю регуляції (руками МОЗу та КМУ). За даними МОЗ, до березня 2025 року виробники щомісяця витрачали на маркетинг близько 2,5 млрд грн. Отже, після березневої заборони вони зекономили… близько 7,5 млрд грн.
Інших акторів, хто б виграв від проєкту регулятивних новацій, немає.
Інтереси населення урядом були проігноровані: за даними «Proxima Reserch», роздрібні ціни знизились лише на ТОП-100 препаратів зі списку, погодженого між МОЗ та деякими заводами-виробниками, пропорційно зниженню їх цін (виробникам це обійшлось у 629 млн грн – «дріб’язок» порівняно з вищезазначеними 7,5 млрд грн). На решту препаратів вітчизняного та іноземного виробництва роздрібні ціни зросли. У сумі пацієнти купують 95% ліків за ціною, вищою на 8% порівняно з лютим-2025. Додам, що ціни виробників щороку зростають, а націнки не регулюються.
Що стосується самих аптек, то нову реальність для них можу окреслити наступним чином:
- Для переважної більшості аптечних мереж II квартал 2025 року буде збитковим. Це, найімовірніше, не буде показано під тиском ДПС. Але невигідний аптечний бізнес – це те, з чим ми невдовзі зіткнемося. У квітні 2025 року рентабельність аптек склала мінус 6%.
- Банкрутство погано керованих аптечних мереж.
- Закриття аптек, особливо у невеликих та прифронтових населених пунктах. Для нас це суттєвий ризик, адже соціальна відповідальність за клієнтів поблизу лінії зіткнення (особливо у Харківській та Донецькій областях) весь час була невід'ємним компонентом нашого бізнесу.
- Скорочення асортименту та інвестицій у оновлення та розвиток.
- Зростання протермінованої заборгованості аптек перед дистриб'юторами за поставлений товар.
Зрештою, щомісяця держава недоотримує від аптек щонайменше 1 млрд грн податків. Чи таким був розрахунок?
12%-15% маркетингу – це мінімум для виживання аптек
Загальний обсяг українського роздрібного ринку лікарських засобів у 2024 році склав 153 млрд грн (98 млрд рецептурних та 55 млрд грн безрецептурних). Це величезний економічний сегмент, динаміка якого безпосередньо впливає на життя та здоров’я українців.
На жаль, процес прийняття погодженого усіма стейкхолдерами Порядку від 28 березня затягується. Цей факт складно тлумачити інакше, ніж навмисне затягування процесу та цілковита зневага до діяльності фармацевтичного сектору.
Я закликаю Міністерство охорони здоров’я залишити редакцію Порядку у варіанті, що пройшов громадські обговорення. А саме – затвердити граничний рівень маркетингових виплат не нижче 12%, а оптимально 14–15% від обороту аптек.
Це – вакцина проти зростання цін для пацієнта, скорочення доступності ліків та банкрутства аптек.
