ДБР арештувало 100% акцій заводу «Більшовик». Знову інвестиційна няня працює. Не жаліючи себе.
ДБР каже, що оцінювання заводу перед приватизацією не відповідало українському законодавству і це завдало збитків державі.
Проблема лише в тому, що, згідно із законом про приватизацію, ця оцінка не потрібна.
Закон каже, що велика приватизація проводиться за допомогою радника і радник визначає стартову ціну аукціону. Усе. Як він її визначає — не важливо. Може, ця ціна йому наснилася. У результаті оцінювання, що було зроблено, — це просто внутрішня кухня радника, який хоче визначити ціну плюс-мінус близькою до ринкової.
Тому важко в суді буде довести, що хтось завдав державі збитків. Прямо скажемо: це неможливо в такому разі.
Чому закон так каже? Бо не важлива стартова ціна, не важливо, хто і як робить оцінювання, коли є конкуренція. І тоді на прозорому аукціоні буде встановлена справжня ціна об’єкта продажу. Можна стартувати хоч із нуля, сам факт відкритості аукціону виведе ціну на справедливий рівень. А стартова ціна була важлива, коли в нас не було відкритої приватизації. А обмеження були спрямовані на те, щоб не допустити на продаж зайвих. Тепер цих обмежень немає. Фонд держмайна допускає всіх.
А далі вже працює ринок. Конкуренція.
У цьому разі ринок не спрацював, бо не було справжньої конкуренції. І ДБР мало б поставити запитання, чому ж це сталося. Чому ніхто не прийшов. Але на цьому етапі ДБР ризикувало б вийти на самого себе, чи свого далекого родича, чи близького друга. А це не цікаво.
Але ДБР сполошилося з приводу того, що оцінювання, яке не було потрібно, було зроблено не так.
Це за умови, що продавався завод, який оцінювався не як завод, а як майбутній майданчик для будівництва. У першу чергу житла. І оцінювати це згідно з українським законодавством як завод узагалі не мало жодного сенсу. І так, саме законодавство не вимагає такого оцінювання. От же ж парадокс.
Чи має така справа перспективи у суді? Ні, не має.
Чи скажуть усі наступні учасники приватизацій «Да пішло воно все»? Мабуть, скажуть. Просто мало хто з потенційних інвесторів спить і мріє про спілкування з ДБР.
Чи покращить хтось із ДБР свої житлові умови? Можливо, так.
Але це вже зовсім інша історія. Яка жодним способом не допомагає українським платникам податків.
Текст опубліковано за згодою автора.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
Коментарі