З 2026 року громади без затвердженого місцевого енергетичного плану (МЕП) не зможуть отримати державні кошти на енергоефективність та інфраструктурні проєкти. Саме МЕП стане ключовим документом для отримання бюджетних субвенцій, грантів та інвестицій.
Кінцевий термін розробки МЕП — 21 жовтня 2025 року. Проте вже зараз багато громад стикаються з проблемою: як створити якісний енергетичний план, який не лише відповідатиме формальним вимогам, але й справді допоможе залучити фінансування?
Енергетична безпека — одна з головних передумов стабільного розвитку громад. Щоб не переплачувати за комунальні послуги та не залишитися без світла, місцевій владі потрібно не просто «гасити пожежі», а діяти на випередження. І ключ до цього — стратегічне енергетичне планування.
Але що ж таке місцевий енергоплан насправді? Це не просто формальна вимога чи ще одна папка на полиці. Це аналітичний і стратегічний документ, який дає відповіді на ключові питання: звідки громада отримує енергію, скільки її споживає, де втрачає ресурси — і які рішення допоможуть зробити систему ефективною, сталою та безпечною.
Розробляючи місцевий енергетичний план, громада повинна не лише зібрати технічні дані про енергоспоживання чи стан інфраструктури. Не менш важливо — подати себе в ширшому контексті: показати, чим вона живе, яку роль відіграє в регіоні та які має перспективи.
Добре виписаний МЕП — це не лише технічний документ. Це візитівка громади, її візія, яка дозволяє побачити, що ця територія — перспективна, стійка й готова розвиватися. Саме такі громади стають першими у черзі на підтримку — як з боку держави, так і з боку міжнародних партнерів.
Залежно від рівня МЕП поділяються на два типи:
- Муніципальні енергетичні плани — розробляються для кожної територіальної громади та затверджуються відповідною сільською, селищною або міською радою (включно з Київською та Севастопольською міськими радами).
- Регіональні енергетичні плани — готуються обласними військовими адміністраціями та затверджуються відповідними обласними радами.
Для чого громаді потрібен енергетичний план?
Місцевий енергетичний план — це реальний інструмент управління ресурсами громади. Він дозволяє:
- оцінити фактичні витрати на енергоресурси та сформувати повну картину споживання;
- виявити потенціал економії — як у будівлях бюджетної сфери, так і в системах теплопостачання;
- спланувати розвиток: де доцільно встановити сонячну чи вітрову електростанцію, які котельні варто перевести на біомасу, як модернізувати застарілі тепломережі;
- залучити фінансування — як державне, так і міжнародне — під чітко визначені та обґрунтовані енергетичні проєкти.
Саме зараз громадські організації мають реальну можливість отримати підтримку для підготовки таких планів. У рамках проєкту «Підтримка підготовки до зими та відновлюваної енергетики на місцевому рівні в Україні» ГО «Екодія» оголосила конкурс проєктних пропозицій у сфері зеленої енергетики.
До участі запрошуються громадські організації, які працюють у Дніпропетровській та Сумській областях або надають допомогу громадам цих регіонів.
Мета конкурсу — підтримати ініціативи, що сприятимуть енергетичній стійкості, енергоефективності та переходу до відновлюваних джерел енергії. Одним із ключових напрямів, на які також можна отримати підтримку в межах конкурсу, є розробка стратегічних документів у сфері енергетики для громади — зокрема, місцевого енергетичного плану.
Це особливо актуально зараз, коли наявність МЕП є не просто бажаною, а обов’язковою умовою для отримання державного фінансування з 2026 року.
Які документи повинна мати громада у сфері енергетики?
1. Місцевий енергетичний план (МЕП)
Це базовий документ, який з 2021 року є обов’язковим для всіх громад. МЕП містить:
- аналіз енергоспоживання;
- стратегічні цілі (наприклад, зменшити витрати на енергію на 30%);
- перелік необхідних проєктів;
- бюджет і очікувані результати.
2. План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК)
Цей документ громади розробляють добровільно в межах європейської ініціативи «Угода мерів». Він схожий на МЕП, але з акцентом на скорочення викидів парникових газів, адаптацію до зміни клімату та інтеграції кліматичної політики в енергетичне планування. ПДСЕРК можна об'єднати з МЕП.
3. Місцева цільова програма на виконання МЕП
Це інструмент реалізації місцевого енергетичного плану, який дозволяє перетворити стратегічні цілі на конкретні дії з чіткими строками, бюджетами та відповідальними виконавцями.
На відміну від МЕП, який охоплює довгострокову візію розвитку енергетики громади, місцева цільова програма фокусується на найближчих 3–5 роках і деталізує:
- які саме заходи заплановано (наприклад, термомодернізація шкіл, встановлення сонячних панелей на лікарні, заміна вуличного освітлення тощо);
- коли вони будуть реалізовані;
- скільки це коштуватиме;
- за рахунок яких джерел фінансування (місцевий бюджет, державна субвенція, донорські кошти);
- хто відповідальний за виконання.
Фактично це операційний план, який дозволяє громаді переходити від стратегічних рішень до дій і залучати під це фінансування.
4. Схема теплопостачання
Це технічний документ, обов’язковий для міст і селищ, де є централізоване опалення. Він визначає потребу в модернізації і реконструкції котелень та теплових мереж.
5. Комплексний план просторового розвитку території громади (КППР)
Це стратегічний документ, який визначає, як громада використовуватиме свою землю, інфраструктуру й ресурси — на роки вперед. КППР охоплює всю територію громади і показує, що, де і як можна будувати, враховуючи потреби жителів, економіку, стан довкілля та безпекові ризики.
З точки зору енергетики, КППР має велике значення, бо в ньому враховується розміщення всіх об’єктів інженерної інфраструктури: ліній електропередачі і підстанцій, газопроводів, існуючих і потенційних об’єктів генерації (наприклад, можливі майданчики для сонячних або вітрових електростанцій, місця під будівництво нових котелень тощо). Без внесення в комплексний план неможливо буде реалізувати великий енергетичний проєкт.
6. Стратегія розвитку енергетики громади
Це необов’язковий, але стратегічно важливий документ, який громада може ухвалити за власною ініціативою або інтегрувати як окремий розділ у загальну стратегію свого розвитку. На відміну від місцевого енергетичного плану, який охоплює середньострокову перспективу, стратегія передбачає довгострокове бачення розвитку енергетичного сектору — на 10–15 років і більше.
Вона дозволяє сформулювати амбітні цілі, наприклад, повну відмову від викопного палива до певного року, розвиток розумних мереж (smart grids) або зміцнення енергетичної стійкості критичної інфраструктури.
У процесі розробки стратегії громада аналізує свій енергетичний потенціал — від наявних природних ресурсів, як-от біомаса, сонячна та вітрова енергія, до можливостей муніципальної генерації. Вивчаються сильні та слабкі сторони енергетичного сектору, можливості для розвитку й потенційні ризики. Це дозволяє сформувати чіткі довгострокові цілі — наприклад, збільшення частки ВДЕ, зменшення енерговитрат, диверсифікація джерел енергії.
Стратегія також визначає ключові напрями роботи: які саме ініціативи реалізовуватимуться, які інвестиції будуть потрібні, як оцінюватиметься прогрес. Показники можуть включати обсяги впроваджених потужностей, рівень скорочення викидів або зменшення кількості аварій в енергомережі.
У деяких громадах, зокрема промислових, як-от вугільні регіони, розробляють окремі тематичні стратегії — наприклад, щодо переходу від вугілля до чистої енергетики. Так, було розроблено План дій зі справедливої трансформації вугільного мікрорегіону Львівської області на період до 2030 року.
Водночас деякі міста беруть на себе ще амбітніші зобов’язання. Наприклад, Житомир став першим містом в Україні, яке ще у 2018 році задекларувало намір перейти на 100% відновлювані джерела енергії до 2050 року.
Плани не замінять дій, але без них немає напрямку. Місцевий енергетичний план громади — це фундамент, без якого не побудуєш нічого стабільного. Цікавтесь, чи має ваша громада такий документ. Бо енергонезалежність країни починається з кожного села і міста.
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
Фонд Андрія Матюхи та Good Donations: у «Охматдиті» впровадили систему Thompson
Постачальники Міноборони під прицілом: як уникнути кримінального переслідування
