Бізнес-акваріум: хіміки почали війну з імпортерами, а табачники перемогли державу

Олег Гавриш
перший заступник головного редактора The Page

Як зазвичай, по вівторках, хочу повідомити вам неофіційні новини та версії, які стосуються відомих і прихованих подій в українському корпоративному світі, в бізнес-середовищі, в нашому акваріумі. Тут всі про всіх все знають іноді більше, ніж хотілося б.

Перша новина стосується хімічної галузі. Для більшості виробників добрив в Україні починається нова війна. За рік обсяг виробництва добрив впав на 30-40% і досяг мінімуму за всю історію України. Це відбулося на тлі заборони імпорту добрив з Росії. Їх на ринку замінили поставки з інших держав – Литви, Білорусі, Грузії, Болгарії, Туреччини і Сербії.

Українські виробники (по-суті, це заводи Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського) стверджують, що країни постачають в Україну добрива, вироблені з російської сировини. Наприклад, грузинський "Руставі Азот" входить до російської групи ПАТ "АФК "Система", інвестиційну групу, яку очолює бізнесмен Володимир Євтушенков. Литва – найбільший хаб з перевалки російських добрив на Балтиці. Місцеві трейдери з російськими коренями тепер ввозять продукцію в Україну. З їх допомогою, наприклад, майже повністю забезпечує себе добривами корпорація Kernel. Аналогічним способом ведуться поставки з Болгарії, Туреччини і Сербії.

Telegram Logo
Боротися є за що. Мова йде про ринок розміром $3 млрд, який після відкриття ринку землі протягом п'яти років зросте до $4,2 млрд за рахунок більш інтенсивного розвитку сільського господарства. І зрівняється з російським ринком добрив за розмірами. Рубка за нього очікується та ще...

Мова йде, по-суті, про своп-угоди, коли трейдери відправляють близькосхідні добрива в Україну, замінюючи їх російськими на місцевому ринку. Українські хіміки у відповідь вже готують контрзаходи: вони подали скаргу в Мінекономіки на постачання з усіх перерахованих країн і вимагають ввести квотування імпорту. Боротися є за що. Мова йде про ринок розміром $3 млрд, який після відкриття ринку землі протягом п'яти років зросте до $4,2 млрд за рахунок більш інтенсивного розвитку сільського господарства. І зрівняється з російським ринком добрив за розмірами. Рубка за нього очікується та ще...

Друга новина — законопроєкт про легалізацію грального бізнесу. Як розповіло pg джерело в комітеті Верховної Ради з фінансової політики, податків та бюджету, уряд в особі Мінфіну відстоює варіант законопроєкту, який вигідний Міністерству внутрішніх справ.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!
Quote«Законопроєкт, внесений Мінфіном, припускає, що гральні заклади можуть працювати виключно при готелях не менше трьох зірок. Оскільки більшість нинішніх гральних закладів відкриті не при готелях, а, по-суті, на зупинках, у спальних районах, вони залишаються в сірій зоні. І у МВС є шанси їх кришувати і далі», — розповів один з депутатів від «Слуги народу».

За його словами, альтернативний законопроєкт запропонував голова фракції Давид Арахамія. Він передбачав повну лібералізацію грального ринку та видачу ліцензій абсолютно всім його учасникам. Однак Мінфін жорстко продавлював варіант закону, вигідний МВС.

Швидше за все переглянуть збільшення податків на стіки приладів для нагрівання тютюну, таких як glo і iqos.

Третя новина — про скандальні норми щодо розподілу націнки на сигарети серед виробників, оптових і роздрібних компаній. Як розповіло pg джерело в офісі президента, закон з цією ініціативою підписано президентом не буде. Крім того, за словами співрозмовника pg, швидше за все переглянуть збільшення податків на стіки для приладів нагрівання тютюну, таких як glo і iqos. Цю ж інформацію підтвердили два нардепи із фракції «Слуга народу». Судячи з усього, тютюнові компанії таки домоглися свого. Варто було тільки зупинити свої виробництва і вимагати від держави повернути передоплату акцизного збору за тютюн.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини