Легалізація грального бізнесу: перехідний період, соціальна відповідальність і демонізація галузі

У четвер, 30 липня, відбувся круглий стіл, присвячений легалізації грального бізнесу (закон №2285-д, який Верховна Рада ухвалила два тижні тому). Експерти говорили про те, як гральна індустрія вплине на суспільство і про те, чи дійсно вона становить серйозну загрозу для здоров'я українців. А також про те, скільки ж насправді отримає держбюджет завдяки легалізації. The Page виділило основні моменти цієї зустрічі.

Про перехідний період для легалізації грального бізнесу

Закон передбачає ухвалення ще одного документа — закону про лотереї. За такої умови регулятором ліцензійних умов державних лотерей буде комісія — уповноважений орган, який прописаний у законі, пояснює голова громадської організації «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні» Олена Мочалова.

Після підписання закону президентом Володимиром Зеленським уповноважений орган — комісію, яка надаватиме ліцензійні умови, — повинні сформувати протягом двох місяців.

Telegram Logo

А поки державні лотереї мають працювати протягом року за тими ж нормами, які прописані наразі (три лотерейні оператори, які діють сьогодні, працюватимуть доти, доки не запрацюють нові ліцензійні умови).

Про норми у перехідних положеннях закону

Чітко прописано норми, які забороняють використовувати будь-яке ігрове програмне забезпечення, яке б відтворювало будь-які ігри з будь-якого ігрового сегмента ринку. Однак практика у нелегального бізнесу, який раніше працював під виглядом державних лотерей, велика, і він таки зможе знайти спосіб для того, щоб не оплачувати ліцензії, податки та інше.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

«Не прописані у перехідних положеннях закону й податки. Через відсутність закону про оподаткування діятиме закон про податки на виграші, який був ухвалений 2011 року й дає можливість заходити у тінь тим, хто міг би придбати ліцензії для казино».

Олена Мочалова

Олена Мочалова

Глава громадської організації «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні»

У перехідних положеннях більше робиться акцент на державні лотереї й на те, що гравцеві має бути не менш як 21 рік.

Про доходи бюджету від легалізації грального бізнесу в Україні

За словами голови аналітичної групи «Левіафан» Миколи Мельника, доти, доки не буде ліцензійних умов, немає підстав, на яких оператор грального бізнесу сплачуватиме за ліцензію.

«Регулятор повинні створити згідно з постановою Кабміну, і тільки після того регулятор може взятися за розробку ліцензійних умов. Затягувати з цим не будуть, але створення нового органу займе не менш як пів року. Тому говорити про те, що закон ухвалили, а оператори ринку не платять за ліцензію, некоректно», — заявив він, додавши, що гроші в бюджет можуть почати надходити 2021 року, а якщо Кабмін створить регулятор раніше, то, можливо, й наприкінці цього року.

Quote«Але гадаю, що раніше, ніж через пів року, цього не станеться», — додав Мельник.

Експерт грального ринку Ігор Романюк говорить, що основним спірним питанням закону є створення регулятора. Відповідно раніше грудня 2020-го або лютого 2021 року ринок не запрацює, й інвестицій до цього часу не передбачається.

Про демонізацію грального бізнесу

Партнер юридичної компанії Eterna Law Артем Кузьменко назвав основні позиції закону, які демонізується в пресі, зокрема:

  • лудоманія. За його словами, закон у позитивному контексті розв'язує проблему лудоманії. Так, у ньому чітко прописано, що гравців потрібно ідентифікувати — до 21 року грати не можна, сім'я може обмежити гравця шляхом судової заборони. Романюк же зазначає, що ідентифікацію гравців потрібно скасувати, інакше в казино нікому буде грати;
  • гратимуть діти. Кузьменко пояснює, що ліцензії коштують мільйони на рік, а відкриття подібного бізнесу — понад $3 млн. Відповідно оператор не дозволить заходити до приміщення дітям, оскільки на нього накладуть штраф у розмірі понад 2 млн грн і позбавлять ліцензії, тож воно просто того не варто;
  • на ігри витрачатимуть останні гроші. Доступ для людей, що витрачають останні гроші на ігри та багато програють, буде обмежено, бо клієнти в залі будуть абсолютно інші;
  • корупція. В Україну зайдуть міжнародні оператори (попередньо створивши в Україні юрособу-резидента), які не даватимуть нікому хабарі. Такі компанії покажуть, як має працювати ринок. Утім, Романюк стверджує, що інвестиції в Україну з-за кордону законом не передбачені, оператором може бути тільки українська компанія;
  • податки. Великі компанії в Україні не можуть не сплачувати податки, адже в них будуть проблеми в інших юрисдикціях. Але поки що це питання остаточно не вирішене.

Водночас Мочалова заявила, що люди сприймають гральний бізнес токсично, і пояснила чому. За її словами, минула влада протягом багатьох років (з 2012 по 2019 рр.) зробила все для того, щоб заробляти на прибутку від ринку.

«Обігові кошти від грального бізнесу в Україні з 2015-го по 2016 рік становили близько $33 млрд на рік. Щодо незаконного заробітку кінцевих бенефіціарів прибутку лотерейних операторів, які роздавали франшизи на псевдолотерейні об'єкти, то мінімальна кількість грошей, які вони одержували на рік у свої кишені, — понад 1,7 млрд грн. Зараз у ЗМІ тривають маніпуляції з метою зберегти роботу цього тіньового бізнесу — тим же представникам «Блоку Петра Порошенка».

Олена Мочалова

Олена Мочалова

Глава громадської організації «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні»


Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини