Facebook Pixel

Війна в енергетиці. Що насправді відбувається на ринку енергетики України

На українському ринку електроенергії назріла криза/ua-energy.org

На українському ринку електроенергії назріла криза/ua-energy.org

У квітні внаслідок карантину (а також через низку об’єктивних причин) Міністерство енергетики України заявило про кризу в енергетичній галузі та скорочення споживання електроенергії. У зв’язку з цим виникла потреба встановити новий, зменшений баланс на ринку споживання електроенергії. The Page розбиралось із причинами та наслідками кризи в енергетиці.

Щойно стало відомо про негаразди, як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерство енергетики, «Укренерго» та низка провідних фахівців в енергетиці почали активно пропонувати шляхи подолання цієї кризи.

Були найрізноманітніші варіанти: від зменшення вартості зеленого тарифу до майнінгу криптовалют на потужностях АЕС.

Telegram Logo

Стрімка зміна в напрямку зеленої енергетики

Відразу варто зауважити, що попередній міністр енергетики України Олексій Оржель ще в січні цього року, за три місяці до сьогоднішньої кризи, анонсував концепцію «зеленого енергетичного переходу», старт впровадження якої мав відбутися вже в червні 2020 року.

Пан Оржель наполягав, що до 2050 року зростання відновлюваних джерел має становити приблизно 70%. Він вважав цей показник економічно обґрунтованим.

Не минуло й чотирьох місяців, протягом яких, згідно з даними НКРЕКП, споживання електроенергії в Україні впало на 8% (як, власне, і виробництво), як у профільному міністерстві змінили свою думку: комісія запропонувала заборонити будівництво нових відновлювальних джерел енергії.

То невже за чотири місяці все змінилося настільки суттєво, що від збільшення до 70% ми раптом перейшли до повної заборони?

Що насправді відбулося на енергетичному ринку

Повернімося до цифр. Окрім зменшення споживання на згадані вже 8%, суттєво змінилися лише показники. Виробництво електроенергії на відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ) у порівнянні з минулим роком за аналогічний період зросло утричі. Електроенергії з атомних електростанцій (АЕС) у 2020 році отримують у середньому на 17% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

А решта показників з генерації електроенергії залишаються в межах статистичної похибки незмінними. Ця ситуація чітко ілюструє, що відсутність балансу відчувається не тільки і не стільки на енергоринку загалом, скільки саме між атомною та відновлюваною електроенергією. І ці показники важливі ще й тому, що ВДЕ (так само, як і АЕС) є неманевровими. Тобто такими, де генеруюча потужність є постійною і її не можна швидко змінювати.

Водночас гідроелектростанції (ГЕС) можна швидко підключити та відключити. Теплові електростанції (ТЕС) у так званому «гарячому резерві» теж: турбіна обертається, але до генератора не підключена. АЕС (українські) так не можуть — експлуатаційний режим не дозволяє. А частка АЕС у структурі генерації велика. Щоб уникнути надлишку потужності в нічний період, доводиться зменшувати генерацію АЕС загалом, а денні піки перекривати за рахунок ТЕС.

І саме таким шляхом почав рухатися український монополіст у цій галузі – компанія ДТЕК. Як проаналізували фахівці з громадської організації SaveDnipro, більшість ТЕС цієї корпорації протягом двох останніх місяців (тобто ще до офіційних заяв у Міненергетики), попри зниження споживання, збільшили енергогенерацію на 100%, а то й на 200%.

Проте, як коментує Олексій Кучеренко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, така ситуація не є аномальною.

«Звісно, частка (у відсотках) генерації на ТЕС і ТЕЦ у подальшому в літні місяці об’єктивно має зрости, оскільки це практично єдині маневрені потужності, що залишилися в умовах катастрофічної нестачі води на ГЕС, ГАЕС (притоки води по Дніпру, Десні та Дністру цьогоріч найменші за останні 130 років). А масла у вогонь, крім того, підливає і стрімке зростання ВДЕ, яке витісняє базову генерацію та потребує додаткового балансування ТЕС. До прикладу, у квітні 2020 року виробництво електроенергії з відновлюваних джерел збільшилося на 120% — до рекордних 1,07 млрд кВт-год», — пояснює він.

Щоправда, це аж ніяк не пояснює необхідність зупиняти атомні енергоблоки, чи не так?

Хто вбиває атомну енергетику

Власне, команди на розвантаження енергоблоків АЕС диспетчери «Укренерго» віддавали і в лютому, і в березні, а особливо – у квітні, тобто ще задовго до оновленого прогнозного балансу. Та тоді на це не звертали уваги, хоча це були перші дзвіночки ситуації, у якій сьогодні опинилася наша енергетична галузь.

«Оператор надає конкретну цифру, що вимагає від нас зупинки ряду наших енергоблоків. Ми можемо вчинити інакше, розвантаживши всі енергоблоки, але у такому стані глибокого розвантаження їхня робота буде неефективною. Зупинка декількох енергоблоків дозволить працювати іншим на рівні потужності, що близька до номінальної», — коментує в. о. керівника «Енергоатому» Петро Котін.

І хоча зараз в «Енергоатомі» запевняють, що рішення про зупинку деяких блоків підтримують, проте низка проблем все ще існує.

Нерівномірна генерація та споживання призвели не тільки до відсутності балансу, але й до фінансових ускладнень: «Енергоатом» не може стягнути борги з держпідприємства «Гарантований покупець», які за лютий-березень 2020 року становлять 5 млрд грн (підтверджений борг за лютий – 3 млрд грн). Водночас борг НЕК «Укренерго» перед «Енергоатомом» за врегулювання небалансів становить 400 млн грн.

Окрім створення очевидних фінансово-соціальних проблем, це призводить до більш глобальної проблеми: «Енергоатом» не має можливості вивозити відпрацьоване ядерне паливо. А це, зрештою, є реальною загрозою не тільки екології, але й національній безпеці.

Цікаво, що «Гарантований покупець» — те підприємство, яке компенсує ВДЕ різницю між фіксованим і реальним тарифом. На це гроші є.

Зелений тариф зелений не для всіх?

Можливо, зважаючи на показники, коли зелена енергетика буквально захоплює ринок, варто радикально зменшувати тариф? Що, коли позиція НКРЕКП щодо заборони будівництва нових ВДЕ логічна?

Погодьтеся, що у ситуації, коли Україна вимушена скорочувати виробництво електроенергії на АЕС, завдаючи непоправних збитків стратегічно важливій галузі, ситуація з ВДЕ виглядає трохи дивною.

Зелений тариф до 14 гривень за кВт•годину є ледь не найвищим у Європі. Правила, які зобов’язують «Укренерго» відключати такі об’єкти в останню чергу (та ще й сплачувати компенсацію за такі відключення за зеленим тарифом), викликають сумніви. Виявляється, що у нас – як завжди: всі рівні, а хтось рівніший.

Тут в гру вступає вже законодавство.

Річ у тім, що в останній редакції закону «Про альтернативні джерела енергії» залишилася певна прогалина: інвестори, які встигли укласти договір купівлі-продажу за зеленим тарифом з ДП «Гарантований покупець» до 31 грудня 2019 року, можуть ввести в дію свої об'єкти протягом двох років з дати укладання договору.

Простіше кажучи, безпосередньо перед введенням аукціонів на продаж електроенергії ВДЕ було знайдено можливість зафіксувати зелений тариф навіть для тих компаній, які ще фактично не побудовані: інвестор просто мав підписати договір про викуп своєї е/е до введення в експлуатацію об'єкту за фіксованим тарифом протягом двох наступних років. І всі п’ять ключових гравців на ринку так і зробили. Серед них – ДTEK, Windcraft, CNBM, VRCapital та ВПУ.

Тож для всіх, хто цією прогалиною скористався, анонсовані НКРЕКП суттєві зменшення зеленого тарифу не загрожують: у разі фінансових втрат вони легко виграють будь-який суд, бо тариф є затвердженим. А от решті доведеться несолодко. Тобто упродовж найближчих двох років інші гравці поза конкуренцією.

Залишається відкритим і питання, звідки держава в особі ДП «Гарантований покупець» братиме гроші для подальших штучно завищених компенсацій тим, хто встиг «зафіксувати» собі зелений тариф на нинішньому рівні.

Якщо раніше ці компенсації здійснювалися за рахунок різниці між собівартістю електроенергії «Енергоатому» та ціною для споживача, то після зменшення об'ємів генерації АЕС цієї різниці просто не буде. А згадані вище ТЕЦ/ТЕС ніколи не нададуть державі таку дешеву ціну, яку давав «Енергоатом».

І хоча логіка та економічні закони підказують, що зі зменшенням зеленого тарифу ціна для споживача мала би так само знизитися, та не все так просто. Ми використовуємо не тільки альтернативну енергію, а ще й альтернативну логіку. Для споживача це означатиме тільки одне: за світло доведеться платити більше.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter Cmd + Enter Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини