Кинута галузь. Двохмільярдна івент-індустрія виявилася нікому не потрібною

Акція «Стоп культурний карантин» у Києві. Представники креативної індустрії направили тисячі прожекторів в небо. Фото: Андрій Довгань / Kyiv Music Days

Акція «Стоп культурний карантин» у Києві. Представники креативної індустрії направили тисячі прожекторів в небо. Фото: Андрій Довгань / Kyiv Music Days

Український ринок заходів уже понад два місяці паралізовано. Компанії виживають, як можуть: тестують нові формати, суміжні бізнеси і намагаються утримати співробітників. Держава нібито зовсім не помічає цих проблем, згадуючи галузь лише побіжно. Ба більше, невизначеність ситуації ще більше підштовхує креативну індустрію до прірви. Повертатися у звичне річище навіть за умови оптимістичних розкладів їй доведеться не менш як рік.

Сфера організації подій однією з перших припинила функціонування на невизначений термін. Ще в лютому ринок був дуже оптимістичним і дивився в майбутнє з перспективою зростання. А вже на початку березня івентори зрозуміли: все закриється. Заборона через карантин торкнулася не тільки великих масових подій (як-от фестивалі чи концерти), але й відносно невеликих івентів: весіль, конференцій та дрібних свят.

«Проведення масових заходів не передбачене на тих етапах, які у нас є сьогодні. Або на тому етапі, який у нас буде з 1 червня, або після — з 10 червня. Ми зможемо про це говорити виключно ближче до 22 червня – як саме, в який спосіб можна дозволити великі заходи, в які строки і за яких умов».

Максим Степанов

Максим Степанов

міністр охорони здоров'я

Ринок заглухнув

В українській креативній індустрії зі щорічним оборотом у 2 млрд грн працюють близько 250 тис. людей. Ринок достатньо конкурентний – на ньому працюють близько 50 великих гравців і ще 1,5 тис. дрібних. З останніх приблизно кожне четверте агентство закрилося або перепрофілювалося, розповів The Page засновник компанії Global Events Денис Ринський. За його даними, збитки всієї індустрії 2020-го складуть щонайменше 50% від річного обороту, тобто близько 1 млрд грн.

Telegram Logo

«Нам довелося скасувати більш як 30 заходів, ще 12-13 перенесли на невизначений термін. Тільки на цьому ми втратили близько 10 млн грн. Грошовий потік зупинився. Багато компаній було залучено кожного дня, наприклад, кейтеринг, маркетинг тощо. Це фактично призвело до зупинення всього ринку», — говорить Ринський.

Непросто стало і з клієнтами — вони так само відчули на собі наслідки карантинних обмежень. За будь-якої кризи першим страждає подієвий маркетинг, говорить CEO івент-агентства Idealsecrets Олексій Акімов, компанія якого пережила вже дві фінансові кризи. Це стосується і приватних заходів, і бізнес-конференцій — компанії витрачають гроші тільки тоді, коли в них за іншими напрямками все добре.

За словами Ринського, його компанія втратила майже всіх постійних клієнтів — з 70-80 великих замовників залишилося тільки двоє, хто справно платить. Майже всі зараз взялися за оптимізацію витрат: скорочення зарплат, податкових відрахувань і некритичних для роботи напрямків (зокрема відмовилися від проведення заходів).

Втратили івентори не тільки гроші, але й цінні кадри. Багатьом компаніям банально забракло фінансової стабільності. За даними Ринського, відтік в індустрії вже становить близько 30% співробітників. Вони пішли в інші галузі: IT, діджитал, інтернет-маркетинг.

«Багатьох наших колег уже навіть не чути. Сподіваюся, вони зможуть повернутися. Це не злорадність. Нам потрібна конкуренція і боротьба за якісний продукт. А втрачати людей, яких забере інша галузь, дуже важко», — говорить він.

Куди податися

Попри складну ситуацію, індустрія продовжує «креативити». Як може. Лише б зберегти бізнес на плаву.

«Ми займаємося не тільки івентами, але й іншими маркетинговими комунікаціями, що дозволяє перебувати на самоокупності та зводити кінці з кінцями. Скоротили зарплати в середньому на 30%. Виручка впала на 70%. Влітку будемо в мінусі. Якщо восени почнеться активний процес відновлення ринку, виживемо», — розповіла The Page керуючий партнер маркетинг-агентства Same&Friends Ксенія Єфремова.

Креативщики хапаються за будь-які можливості. Декому довелося кардинально змінити напрям бізнесу. Наприклад, Ринський переорієнтував свою кейтерингову компанію на доставку їжі, яку розвозять по Львову.

Quote«Але це бізнес не в «плюс», а «заради виживання». Усі кошти спрямовуємо на збереження персоналу. Їм довелося перекваліфікуватися: менеджери з продажу сіли на телефони приймати замовлення; ті, хто створював декорації, — сіли на машини розвозити продукти. Хтось став на мийку, хтось став пакувальником. А які варіанти? Більше жодних. На своєму місці залишився тільки діджитал – вони запускали сайт, займалися просуванням», — говорить він.

Інші компанії стали пробувати себе в нових напрямках. Івент-агентство Валерія Жерновського ArtMaxima на суміжному ринку виграло тендер «Миронівського хлібопродукту» (МХП виводить на ринок нову торгову марку «Секрети шефа»).

«Запуск проєкту запланований найближчим часом. Звичайно, старт буде не таким масштабним, яким міг би бути, але робота є», — пояснює бізнесмен.

Утім, деякі гравці івент-ринку зберігають оптимізм, навіть попри всі складності:

«Виручка не просто впала — вона обвалилася. Але справи йдуть чудово, – повідомив The Page Сергій Неклева (kartyna), засновник івент-агентства S*EVENT. — Нам вдалося перевести деякі проєкти в онлайн, трохи розширили спектр послуг, що дозволяє команді не нудьгувати по домівках. Ми створювалися як компанія, що може рік працювати без клієнтів. Ніколи б не подумав, що цю можливість активізує вірус. Загалом ми були готові до такого розвитку подій».

Майже весь бізнес кинувся в онлайн (і йдеться не тільки про креативні індустрії). Чого тільки коштує гучна історія з онлайн-весіллям.

У Львові провели перше в Україні онлайн-весілля

У Львові провели перше в Україні онлайн-весілля

Але такий формат «зайшов» не всім. Адже івент – це, передусім, спілкування, фізична близькість і нетворкінг.

«Ми спробували провести онлайн-конференцію. Але не побачили себе в такому форматі – усе ж наш бізнес був зосереджений на офлайн-події. Ми не відчули ані задоволення, ані перспективи від онлайн-напряму. Цілком можливо, якщо ситуація триватиме, доведеться повністю перепрофілюватися. Як варіант ми розглядаємо закордонну нерухомість», — пояснив Акімов з агентства Idealsecrets.

З ним згоден і Жерновський, який додає, що його компанії не вдалося перенести в онлайн жоден з комерційних проєктів.

«Якщо нас не чують — нас побачать»

Через два місяці такої «роботи» івентори, обділені хоч якоюсь увагою держави, не витримали. Вночі 12 травня вони провели масштабну акцію «Стоп культурний карантин». У 25 містах України запалили понад 5,4 тис. спрямованих у небо прожекторів.

Увагу привернули, але результатів немає. «Побачили, почули, але мало що з цього вийшло. Конкретних дій поки немає. Стан повної турбулентності. Начебто починає прояснюватися, але всіх трясе», — говорить Жерновський.

20 травня Кабмін запровадив в Україні адаптивний карантин. З 10 червня в регіонах, де послаблення обмежень є можливим, можна буде проводити заходи за умови виділення на одну людину не менше п'яти квадратних метрів приміщення. У тих же регіонах, де карантин діє повною мірою, до 22 червня можна буде провести подію з кількістю учасників більш як 10.

«Складно зрозуміти, як це буде, але ще місяць чекати не можна. Інакше ще 10% компаній схлопнеться», — говорить Ринський.

До того ж організаторам доведеться дотримуватися жорстких правил: температурний скринінг, обробка поверхонь, відстань між кріслами (чи людьми) та інші протиепідемічні вимоги.

Quote«За таких умов втрачається вся енергетика заходу, а про рентабельність і говорити нічого. Якщо окупиться на 20-25% — це вже буде дуже добре», — додає Жерновський.

Практично всі опитані The Page бізнесмени відзначили повну відсутність розуміння креативного ринку державою. Наприклад, влада навіть не знала, що бувають різні класифікації заходів. Адже це необов'язково масові події (фестивалі або великі музичні концерти).

«Ми чекаємо на усвідомлення державою і розуміння влади, що ми — це велика креативна галузь, яка повинна бути підтриманою. Мабуть, не вистачає якогось лобіювання. Чому права ломбардів або автокінотеатрів (яких в країні зовсім небагато) захищають, а цілої галузі – ні?» — нарікає Ринський.

Поки немає даних і про будь-які державні програми підтримки креативної індустрії в Україні. До моменту виходу публікації в Мінекономіки не змогли відповісти на запит The Page.

Відштовхнутися від дна

Креативна індустрія постраждала дуже сильно – лише у небагатьох є можливість протриматися досить довго. Це переважно ті компанії, які нагромадили достатній капітал для виживання без клієнтів.

Оцінки термінів відновлення галузі в учасників ринку різняться. Адже карантин закінчиться, а криза – ні. Сходяться вони тільки в одному – буде непросто. Доведеться кардинально змінювати як підходи до організації заходів, так і цінову політику. До того ж люди ще довго повертатимуться до відчуття безпеки. Наприклад, близько третини водіїв, які приїжджають до автокінотеатрів, навіть не відчиняють вікна. Але це, як і платоспроможність, лише питання часу.

Сподіваються івентори тільки на осінь, коли ринок оживає і надходять запити на проведення семінарів, бізнес-конференцій та інших подій. Але і це за умови, що не буде другої хвилі пандемії та чергового карантину. Влітку ж більш-менш популярними будуть невеликі події на природі, в ландшафтних парках і на заміських терасах.

Quote«Вірус напав не тільки на легені. Наслідки карантину дуже сильно позначаться на економіці. Проведення заходів — індустрія, яка дуже залежить від її стабільного стану. Гадаю, що ще рік-два ми відчуватимемо на собі цей ефект. І вакцина нам точно не допоможе», — резюмує Неклева.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини

Список «червоної» та «зеленої» зон: можливі зміни у критеріях МОЗ

Міністерство охорони здоров'я може змінити критерії розділення країн на «червону» та «зелену» зони. Замість кількості активних хворих можна використовувати показник інцидентності на 100 тис. населення, який розраховується за кількістю нових захворювань за останні 14 днів.

Ті, що біжать хвилями. Як треба змінити портову галузь України

Українську портову галузь стрясають скандали. Державні органи, які регулюють діяльність портів, продовжують створювати в них вкрай токсичну атмосферу. Для того щоб знову зробити галузь привабливою для вантажів і домогтися значного зростання перевалки, потрібна масштабна дерегуляція та зміна низки ключових законів.

партнерський матеріал

Зеленський пообіцяв МВФ до кінця тижня представити кандидатуру голови Нацбанку

Президент Володимир Зеленський під час розмови з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою запевнив, що до кінця тижня запропонує парламенту кандидатуру голови НБУ.