1210: Гетманцев відповів на страхи бізнесу

1210: Ініціатор податкового закону розповів про міфи, якими лякають бізнес. Фото: Jon Tyson / unsplash

1210: Ініціатор податкового закону розповів про міфи, якими лякають бізнес. Фото: Jon Tyson / unsplash

Після того як президент Володимир Зеленський підписав закон №466 (більш відомий за номером законопроєкту, під яким він проходив, — 1210), на нього обрушилася нова хвиля критики. І було за що — деякі норми закону трактуються досить неоднозначно. Бізнесмени занепокоїлися через можливі зловживання податкової, а дехто навіть говорить, що «тепер українцем бути невигідно».

Про страхи бізнесу The Page поговорило з ініціатором законопроєкту №1210 — нардепом Данилом Гетманцевим.

«Взагалі інститут КІК безпідставно демонізований у свідомості наших співгромадян. Безперечно, «стартапери» — люди, які планують відкрити чи відкривають власний бізнес, не повинні й не сплачуватимуть податки на інвестиції. Як не сплачують їх і зараз».

Данило Гетманцев

Данило Гетманцев

Голова комітету Верховної Ради з питань податкової, митної та фінансової політики

Про КІК та стартапи

Відповідно до Закону, власники стартапів і бізнесмени з контрольованими іноземними компаніями (КІК) будуть змушені платити податки. Підприємці занепокоєні, що це серйозно вдарить по перспективах українських стартапів.

Насправді про сплату податків за КІК може йтися в досить обмежених випадках. Під оподаткування не підпадатимуть КІК з річним доходом менш як 2 млн євро. Не оподатковується також дохід «активних» КІК – тобто таких, що не отримують основний дохід, а, наприклад, від процентів чи роялті. А також компаній, що знаходяться в юрисдикціях, з якими в України буде обмін інформацією чи конвенція про уникнення подвійного оподаткування, якщо КІК в іншій країні фактично сплачує податок на прибуток за ставкою не менш як 13%.

Telegram Logo

Навіть якщо дохід від КІК все ж повинен оподатковуватися, то і в такому разі варто враховувати, що ПДФО потрібно сплачувати не завжди. Якщо контрольована компанія розподіляє дивіденди на користь свого контролера (фізичної особи), то може застосовуватися ставка 9%. У такому разі прибуток, з якого сплачуються дивіденди, повторно в Україні не оподатковується. Також дохід від КІК визнаватиметься пропорційно частці контролю. Тобто якщо резидент України володітиме лише 40% компанії, то до свого доходу він включатиме лише 40% від прибутку КІК. Водночас прибуток КІК має бути зменшено на суму податків, які було сплачено за кордоном.

Чи вигідно мати частку в іноземній компанії

Деякі підприємці занепокоєні тим, що «бути українцем» тепер стане «невигідно».

Наразі законодавство багатьох країн передбачає існування інституту КІК. Наприклад, в Європейському Союзі впровадження режиму КІК є обов'язковою вимогою для всіх держав-членів. Водночас більшість фізичних осіб, які говорять про зміну податкового резидентства, нерідко забувають про те, що рівень оподаткування доходів фізичних осіб в іноземних країнах досить часто може бути навіть набагато вище, ніж в Україні.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Про доведення ділової мети бізнес-операції з нерезидентом

Бізнесмени кажуть, що це ускладнить їхню роботу.

Бізнесу так чи інакше доведеться мати справу з таким інструментом. З 1 січня 2020 року набула чинності MLI — Багатостороння конвенція про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування. Вона була проголосована ще попереднім скликанням Верховної Ради навесні 2019 року.

Ця конвенція передбачає так званий Principal Purpose Test (PPT), тобто пільги, передбачені угодами про уникнення подвійного оподаткування, не надаватимуться, якщо отримання таких пільг є однією з основних цілей угоди або структури. PPT є обов’язковим до застосування всіма юрисдикціями, що підписали MLI.

Якщо ж у податкових органів виникатимуть сумніви щодо правомірності застосування податкової вигоди, платник буде зобов’язаний довести свою правоту. Водночас Закон №466 такий обов’язок покладає на контролюючий орган. А донарахування через невідповідність операції «діловій меті» можна буде зробити лише платникам податку на прибуток з річним доходом 40+ млн грн. Тобто тим, хто здійснює коригування фінансового результату.

Про звіти до податкової. Чи потрібно платити податки з нерозподіленого прибутку?

Українські учасники іноземної компанії (з доходом понад 2 млн євро) та її бенефіціари подаватимуть звіт до податкових органів України.

Логіка оподаткування КІК — це стимулювання розподілу прибутку. Це буде фінансово вигідніше. Водночас оподатковувати потрібно не весь прибуток КІК, а лише частину скоригованого прибутку КІК. Вона є пропорційною частці, якою володіє або яку контролює така особа. Прибуток КІК коригуватиметься на податки, сплачені за кордоном.

Про «конструктивні дивіденди»

За своєю суттю «конструктивні дивіденди» — це сума, що виплачується акціонеру, засновнику, учаснику або його афілійованим особам. Вони отримують їх за товари, роботи або послуги з порушенням принципу «витягнутої руки» або за результатами операцій, що призводять до зменшення нерозподіленого прибутку (наприклад, в разі виходу учасника зі складу компанії).

Але для України конструктивні дивіденди — це не ноу-хау. Мета таких змін — виявити приховані доходи в операціях між афілійованими особами. А потім обкладати їх податками так само, як класичні дивіденди, оскільки вони мають тотожну суть.

Про розширення прав податківців. Чи не стане більше зловживань?

Податкові органи зможуть встановлювати наявність провини платника податків, присутність ділової мети у бізнес-операції та наявність економічного ефекту. А також визначати присутність постійного представництва в Україні та накладати штраф за відсутність його реєстрації.

Насправді необхідність встановлення «провини» платника податків — це ускладнення життя, передусім, для податкових органів, а не для платників податків. Оскільки інститут провини висуває досить суттєві вимоги щодо аргументованості позиції контролюючого органу. Водночас варто розуміти, що в багатьох випадках розширення повноважень балансується додатковими вимогами до рішень контролюючих органів. Зміст податкового повідомлення-рішення (ППР) включатиме мотиваційну частину. Як наслідок, надалі податкові органи будуть позбавлені можливості посилатися на позицію чи на документи, що не були відображені в ППР.

Щодо розширення повноважень в частині виявлення постійних представництв, то до Закону №466 законодавство взагалі не містило хоч якогось інструменту, який би дозволяв податковому органу поставити на облік та примусити сплачувати податки ті представництва, які ухиляються від оподаткування.

Про правопорушення без вини

Законом визначено поняття «податкове правопорушення» без наявності вини. Це може суперечити Конституції та Європейській конвенції з прав людини.

Закон №466 не вводить нове поняття «податкове правопорушення». Таке визначення фактично існує з часу прийняття Податкового кодексу. Інша річ, що поряд із платником податків-порушником контролюючі органи також відповідатимуть за незаконні рішення, дії чи бездіяльність. Водночас сам факт скасування відповідного ППР презюмуватиме, що контролюючий орган вчинив податкове правопорушення, а платник податків має право на компенсацію завданої шкоди. Такий підхід жодним чином не порушує ані Конституцію України, ані Європейську конвенцію з прав людини. Навпаки, це встановлює ефективніший механізм захисту прав платника податків і забезпечує відповідальність держави перед ним.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини