Facebook Pixel

СБУ, санкції та позов до України на 3,5 млрд: як війна за «Мотор Січ» відіб'ється на заводі

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Крім санкцій проти каналів із пулу Медведчука, значною мірою прихильно сприйнятих в Україні, президент Зеленський підписав і інші персональні обмеження.

Зокрема, проти громадянина КНР Ван Цзіна та компанії Beijing Skyrizon, де він де-юре є власником контрольного пакета акцій. 31 січня СБУ провела оперативні заходи, з допомогою сили не допустивши зборів акціонерів «Мотор Січі», які ініціювали китайці. Пресцентр СБУ в Запорізькій області викотив пояснення, що було припинено рейдерське захоплення підприємства.

Конфлікт триває вже досить давно — китайці придбали 56% акцій «Мотор Січі» в грудні 2019 року, пообіцявши вкласти чверть мільярда доларів у модернізацію ($100 млн грантового фінансування вже надійшли в Україну), і придбали ліцензію для складання двигунів у провінції Чунцін. Але угоду заблокувала Служба безпеки України, також триває розгляд в Антимонопольному комітеті. Крім того, Національна комісія з цінних паперів знайшла певні порушення під час організації зборів акціонерів.

Telegram Logo

Уже після укладання угоди китайська сторона залучила харківського бізнесмена Олександра Ярославського та його компанію DCH, щоб вони представляли їхні інтереси в регіоні. Вони подали до Антимонопольного комітету спільну заяву про купівлю заводу, натомість DCH мала отримати чверть пакета акцій. Китайці, вочевидь, вирішили, що краще отримати хоч щось, а там уже буде видно.

Але все закінчилося санкціями на 3 роки та силовим припиненням проведення зборів. Плюс міцні хлопці спортивної зовнішності з плакатами біля прохідної «Не дамо пограбувати рідний завод». Ймовірно, це були хлопці Богуслаєва, який не в захваті від ідеї змінити наглядову раду та керівництво заводу, поки акції перебувають під арештом, а реєстр акціонерів заблоковано.

У відповідь Skyrizon звернулася до міжнародного арбітражу, створеного спеціально під цей розгляд. Тепер на Україну чекає тяжба на $3,5 млрд. А МЗС Китаю 1 лютого видав різку ноту, у якій заявив протест проти односторонніх санкцій. Міжнародний скандал, суд, блокування акцій, санкції... Що стало причиною невдачі та чи дійсно мала місце спроба рейдерського захоплення?

Фото: Моторсіч

Фото: Моторсіч

«Мотор Січ» без гучних слів — унікальне стратегічне підприємство. Двигуни для літаків, вертольотів, крилатих ракет, газотурбінні двигуни та електростанції — $300 млн на рік чистого прибутку на експорті. МС-400 — «серце» української протикорабельної ракети «Нептун» — розроблено в Запоріжжі.

АІ-450Т — «серце» турецького стратегічного ударного дрона Bayraktar Akinci в 450 коней — звідси ж. Продукція постачається до десятків країн світу, включно з Німеччиною, Польщею, Канадою та Австрією, а не тільки до «бананових республік». А в Китаї одночасно експлуатуються 13 типів двигунів «МС».

Фото: Bayraktar Akinci

Фото: Bayraktar Akinci

Звісно, Пекін хоче й імпорт технологій, і зменшення вливань валюти в обслуговування. В азійців є все: гроші, замовлення, людські ресурси. Немає поки що тільки школи. Адже в Запоріжжі ще 1916 року збиралися двигуни для російської імператорської армії під літаки «Ілля Муромець».

Відтоді завод фактично безперервно працював — передавався досвід, формувалася школа. А вона є важливою — індійці, наприклад, вклавши понад $2 млрд у розроблення бойового літака 4 покоління Tejas, так і не отримали ані масштабної серії, ані модифікації, здатної сідати на авіаносець.

Китайці ж не мають наміру стрибати по граблях, а хочуть поставити руки та мізки своїм фахівцям спочатку за ліцензією, а потім, відпрацювавши техпроцес, рухатися далі.

Фото: КБ Прогрес і Мотор Січ

Фото: КБ Прогрес і Мотор Січ

Тому вони придбали контрольний пакет акцій через громадянина Ван Цзіна та його компанію. Богуслаєв саме був засмучений тим, що через війну відвалився російський ринок і постачання майже 250 двигунів на рік для «крокодилів» «Мі-24», «Нічних мисливців» «Мі-28» і протичовнових вертольотів «Ка-27».

А дюжина ремоторизованих машин «Мі-8» на рік для ЗСУ не могли стати рівнозначною заміною — постало питання про скорочення та триденний робочий тиждень. Китайці тоді виглядали як відмінна угода.

Поки 14 січня 2021 року не опинилися в списку санкцій США разом із Китайською офшорною нафтовою корпорацією. Так званий список Military End-User, коли державні компанії маскуються під приватний бізнес, співпрацюючи з армією КНР як із кінцевим бенефіціаром.

Приводом стали чергові сутички з В'єтнамом за штучні острови, які створює Пекін для видобутку газу та нафти в Південно-Китайському морі.

Quote«Skyrizon — китайська державна компанія, і її прагнення купувати та впроваджувати іноземні військові технології являють собою серйозну загрозу національній безпеці та інтересам зовнішньої політики США», — дослівна цитата з пресрелізу. Відтоді бізнес китайців в Україні не пішов.

Але питання стоїть ширше, ніж звичні скоромовки про «зовнішнє управління» та «заокеанських господарів». У нашого стратегічного партнера, який заводить сюди допомогу в розмірі $700 млн на рік, є інтереси. У нас теж є інтереси — хоча б не відправити взимку у відпустку за власний рахунок 27 тис. робітників і інженерів «Мотор Січі». Попри пропаганду про «аграрну наддержаву» та «туалети в Польщі» українські технології застосовуються в десятках країн у неоднозначних ситуаціях.

БТР-3 беруть участь у військовому перевороті в М'янмі. БТР-4 ведуть бої в сунітському трикутнику в Іраку. Двигуни від «Івченко-Прогрес» запускатимуть турецькі крилаті ракети «Мандрівник» — аналог «Томагавка». А китайських військових пілотів готують на навчально-бойових літаках за участю «Мотор Січі». Іноді ціна всього цього — потрапляння до санкційних списків або позов на $3,5 млрд. Готуємося до суду та спостерігаємо за темою — тут явно нудно не буде.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини