Facebook Pixel

Гральний бізнес у Білорусі: досвід і успіхи в гемблінгу

Як працює гральний ринок у Білорусі. Фото: Unplash

Як працює гральний ринок у Білорусі. Фото: Unplash

Поки Україна тільки запускає гральний ринок, у деяких країнах отримати ліцензію на відкриття казино не становить труднощів. Розвиток грального бізнесу в Білорусі є найяскравішим прикладом цього. Вона стала першою з країн СНД, де ухвалили закони, які дозволяють онлайн-казино працювати на території Республіки. У країні розвинений навіть «гральний туризм».

Водночас гральний ринок у Білорусі суворо контролюється: отримати ліцензію на відкриття казино не так просто, а всі укази, які регулюють галузь, підписує особисто президент Олександр Лукашенко. Це дає гравцям і провайдерам гарантії надійності.

The Page розбиралося, як Білорусі вдалося розвинути ринок гемблінгу, які цілі стоять перед ним і який досвід варто перейняти й Україні.

Telegram Logo

Як працює гральний туризм у Білорусі

Ринок азартних ігор у Білорусі почав активно розвиватися з 2009 року. Тоді влада сусідньої Росії заборонила вести цей бізнес у себе, за винятком п'яти гральних зон. Це допомогло Білорусі розвинути гральний туризм – до Республіки стали з'їжджатися гості із сусідніх країн. Однак до 2018 року там можна було грати тільки на тоталізаторі або з допомогою беттінгових компаній. У серпні 2018 року Олександр Лукашенко підписав указ № 305 «Про вдосконалення правового регулювання грального бізнесу», легалізувавши в такий спосіб онлайн-казино в Білорусі.

«Сильний бік білоруського ринку полягає в тому, що вони повністю використали у своїх інтересах період закриття грального бізнесу в Україні та РФ. Білорусь почала використовувати інтереси великих компаній, які були націлені на ці дві країни, і стала отримувати інвестиції із Заходу та Сходу».

Антон Кучухідзе

Антон Кучухідзе

Глава Гемблінг Асоціації України і заступник голови Консультаційно-експертної ради КРАІЛ

Легалізація грального бізнесу в Білорусі:

  • тоталізатори, беттінгові компанії;
  • лотереї;
  • онлайн-лотереї;
  • онлайн-казино (цифровий гемблінг);
  • офлайн-казино (гральні будинки);
  • слот-машини.

Першим легальним онлайн-казино став Parimatch. Діяльність онлайн-казино дозволили тільки за наявності ліцензії, гарантійного депозиту, надання податковій службі віддаленого доступу до закладу та підключення онлайн-казино до спеціальної комп'ютерної касової системи. Остання забезпечує контроль за оборотами й ідентифікує відвідувачів онлайн-казино. Для мінімізації негативних наслідків від азартних ігор у Білорусі збільшили вхідний вік із 18 до 21 року.

«Згідно з нашими дослідженнями, аудиторія що «випала», не припинила грати, а пішла на закордонні майданчики. Для бізнесу та бюджету на дистанції – це втрати. Не факт, що після досягнення 21-річного віку користувачі повернуться в рідну юрисдикцію», – розповідає заступниця директора Parimatch Belarus Юлія Лешкова.

Саме тоді збільшили допустимий розмір призового фонду для електронних лотерей — до 95% обсягу прийнятих лотерейних ставок.

Крім того, указ обмежує доступ громадян Білорусі до участі в азартних іграх на сайтах поза національним сегментом інтернету.

Наприкінці березня 2021 року Міністерство з податків і зборів Білорусі внесло зміни до указу Лукашенка: з 1 квітня 2021 року контроль посилився, й організація неліцензійних онлайн-ігор стала незаконною.

Гемблінг є важливим складником для економіки країни та розвитку суміжних галузей, наприклад IT. Однак ця сфера зараз переживає кризу через політичні події в країні — регулярне вимикання інтернету, обшуки в компаніях і затримання людей призвели до втрат індустрії.

Згідно з даними dev.by, 54% білоруських айтівців хотіли б залишитися в країні, але поїдуть, якщо ситуація погіршиться. 33% планують від'їзд уже зараз, не чекаючи на розвиток ситуації:

  • 24% – на постійне місце проживання;
  • 9% – у тривале відрядження.

5% не бачать необхідності їхати, у 4% немає такої можливості, а 2% уже поїхали.

«Протести в Білорусі із серпня 2020 року давали негативні збої в деяких сегментах, наприклад онлайн-казино. Влада блокувала підозрілі трафіки в інтернеті. Зв'язок «виснув» – це не додавало довіри», – додає Кучухідзе.

Негативу додає й оновлений Податковий кодекс. З 1 січня 2021 року ставка прибуткового податку для IT-індустрії збільшено з 9% до 13%. Раніше IT-фахівцям обіцяли не змінювати умови до 2049 року, а збільшення ставки назвали тимчасовим і аргументували це коронавірусом.

Водночас для IT у Білорусі — хороший ґрунт, вважає Юлія Лешкова. Йдеться про сильних фахівців, освітній плацдарм і сприятливе законодавство. Наприклад, там є Парк високих технологій – спеціальний податковий і правовий режим для IT.

«Наявність ігрової платформи, її саппорт, множинні інтеграції вимагають потужного ресурсу розроблення, аналітики та супутніх IT-сервісів. Відповідно як технологічна компанія ми орієнтуємося на розвиток, створення нових продуктів і залучення кращих професіоналів з IT-сектору», – додає вона.

Депозит і контроль: як вести гральний бізнес у Білорусі

У Білорусі дуже хороший і зрозумілий податковий режим. Компанії сплачують лише 4% від GGR (gross gaming revenue) – виручки, розповідає партнер білоруської LegalTax Роман Шпаковський.

Водночас розмір платежу визначається практично автоматично, зазначає він.

«Більше податків у компанії немає – вона не сплачує ні ПДВ, ні податок на прибуток. Відмінний і зрозумілий податковий режим і в гравців – 4% від виведених коштів. Це значно менше, ніж стандартна ставка податку на доходи. Якщо гравець – резидент Білорусі, то більше податків йому сплачувати не треба».

Роман Шпаковський

Роман Шпаковський

Партнер LegalTax

Щоб вести гральний бізнес у Білорусі, необхідно мати ліцензію та сплатити держмито. Ліцензія діє впродовж 10 років, але її можна продовжити. Ліцензії для онлайн- і офлайн-діяльності отримують окремо одна від одної. Компанію, яка планує вести бізнес, має представляти особа з білоруською реєстрацією. Директор мусить мати досвід роботи в гральній сфері від 3 років, і ця діяльність має бути для нього основною.

Приміщення для офлайнових гральних закладів має відповідати технічним нормам. Але перш ніж відкрити його необхідно отримати дозвіл від МВС Білорусі, а обладнання має пройти сертифікацію Міністерства з податків і зборів.

Онлайн-казино можна відкрити тільки після внесення застави в розмірі $1 млн. Ця сума буде гарантією отримання виграшу переможцями.

«Згадуваний $1 млн – це просто страховий депозит, який лежатиме на рахунку в банку. Якщо зможете домовитися з банком, ви можете отримувати відсотки, використовувати його як забезпечення. У самій ліцензії відсутня суттєва пряма вартість придбання й утримання», – роз'яснює партнер LegalTax.

Як отримати ліцензію на гральний бізнес:

  • мати приміщення;
  • підготувати документи, які підтверджують, що заклад відповідає технічним нормам;
  • підтвердити досвід роботи на керівних посадах у сфері грального бізнесу – не менш як 3 роки, для онлайн-казино – не менш як 2 роки;
  • внести депозит;
  • мати генератор випадкових чисел (для онлайн-казино).

Податки на гральний бізнес у Білорусі:

  • 4845,93 BYN ($1 814,28) – гральний стіл;
  • 184,56 BYN ($69,10) – гральний автомат;
  • 993,45 BYN ($371,94) – каса тоталізатора;
  • 496,73 BYN ($185,97) – каса беттінгової компанії.

Платників, які отримують дохід від грального бізнесу, звільнено від сплати ПДВ (крім ПДВ під час ввезення товарів на митницю та податку на прибуток).

«Регуляторні вимоги досить суттєві. З огляду на наш досвід за наявності платформи, що працює, вартість отримання сертифікатів, доопрацювань софту та безпеки складе кілька сотень тисяч доларів. Крім того, платформі знадобиться постійне підключення та синхронізація з державним моніторинговим софтом – СККС. Але мені здається, що це й хороші новини: репутація «чесної» юрисдикції та відсутність кейсів із відмивання грошей через гемблінг – це, імовірніше, благо для індустрії. Проблемою є те, що проходження всіх вимог може тривати до одного року», – додає Шпаковський.

До слова, в Україні діють кілька податків для грального бізнесу: податок на прибуток у розмірі 18% і спеціальний гральний податок від 10% до 28% залежно від різновиду діяльності. Однак у нашій країні немає закону про оподаткування грального бізнесу.

«Відсутність податкового закону є перешкодою для того, щоб видавали ліцензії, це правда. Вони можуть працювати, але для певних різновидів діяльності такі умови оподаткування, що передбачені зараз, є невигідними» – розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Вау-ефект від легалізації казино та беттінгу

Білорусь стала однією з перших країн, яку зачепив світовий бум легалізації казино та беттінгу, розповідає заступниця директора Parimatch Belarus Юлія Лешкова.

«У нас добре сформовано систему й оцінку повної прозорості даних для регулятора, захисту інтересів ігрової аудиторії, флоу підключення та ліцензування продуктів. Усе це вимагає зусиль, але дає можливість імплементувати практично будь-які формати ігор. У нас також збудований хороший баланс інтересів оператора та гравця за жорстких правил взаємодії. Гравець за умови законності ставки впевнений у тому, що отримає виграш, і знає, коли він його отримає. Це відрізняє нас від закордонних операторів», – пояснює вона.

Платежі є однією з найважливіших функцій, за якою гравці оцінюють операторів у гемблінгу, додає Лешкова.

«У рамках білоруської регуляторики ми довго йшли й усе ще йдемо до комфортних способів виведення грошових коштів із рахунку, до того ж аудиторії потрібна не різноманітність, а найбільш популярні та швидкі способи. Відповідно особлива увага має приділятися роботі з банками, агрегаторами, платіжними системами, законодавчим складником», – розповідає вона.

Упродовж тривалого часу в Білорусі діяли суттєві законодавчі обмеження, які не дозволяли розміщуватися й «бути присутнім» у спорті повною мірою. Зараз ситуація змінюється, а сфери беттінгу та гемблінгу нерозривно пов'язані. Драйвером для зростання індустрії в Білорусі зараз є залучення провайдерів казино в регіон, а також розвиток програм лояльності, зазначає Лешкова.

«За моєю оцінкою, режим регулювання знайшов якийсь оптимум – для входу на ринок однаково потрібні істотні ресурси, але обмежень рівно стільки, скільки їх потрібно для того, щоб відгородитися від нечесних гравців», – додає Шпаковський.

І все це приносить свої результати: станом на 1 січня 2021 року казино та беттінгові компанії перерахували до бюджету Білорусі 39,6 млн BYN ($14,9 млн) податків. За даними Міністерства з податків і зборів, фактичне надходження податку на прибуток із фізосіб від виграшів склало 37,6 млн BYN ($14 млн).

«У маленькій Білорусі доходи за 2020 рік склали $20 млн. Для цієї країни це непогані гроші», – резюмує Антон Кучухідзе.

Право займатися гральним бізнесом у Білорусі мають 117 юросіб, але фактично ним займаються 103 ліцензіати. Загалом у Білорусі 297 гральних закладів, із них – два віртуальні та 295 наземних. У Республіці працюють 26 казино, 195 залів гральних автоматів та 102 беттінгові компанії.

Переваги легалізації гемблінгу в Україні

Коли 2009 року гральний бізнес було заборонено в Росії, Білорусь і Україна пішли абсолютно різними шляхами регулювання цієї галузі, пригадує засновниця Boldozer, PhD кандидат у сфері регулювання азартних ігор Вікторія Закревська.

Україна ввела повну заборону, а Білорусь надала правилам діяльності в цій сфері більш системного вигляду, який відповідає міжнародним нормам та інтересам.

Заборона в Україні виявилася неефективною, оскільки бізнес і далі працював у тіні, а українці втратили захист закону та доходи в бюджет країни. Україні знадобилося ще понад 10 років дебатів, поки влада не ініціювала повернення ринку азартних ігор у лоно економіки.

«Щодо Білорусі, то там від доходів у казну від азартної галузі, а також супутніх бонусів, як-от розвиток спорту, культури, туризму, ніколи не планували відмовлятися, не планували відмовлятися й від пильного нагляду за індустрією — як фіскального, так і правоохоронного».

Вікторія Закревська

Вікторія Закревська

Голова «Гемблінг асоціації України», PhD кандидатка у сфері гемблінгу

За її словами, у Білорусі взяли робочу, хоча й далеко не найліберальнішу модель роботи ринку. Зокрема й щодо балансу вартості ліцензій і податкового тягаря для індустрії. Крім того, такі технічні питання, як-от сертифікація та моніторинг, там розв'язуються дуже технологічно й у стислі строки.

Закревська вважає, що в цьому плані Україні є до чого прагнути: «Невизначеність у питаннях балансу системи оподаткування азартної галузі, сертифікації, правил НБУ щодо роботи з новими різновидами діяльності, системи онлайн-моніторингу, реклами — усе це створює великі проблеми, а головне – перешкоджає початку повноцінної роботи операторів, навіть тих, хто вже отримав дорогі ліцензії».

Шанс України на розвиток гральної індустрії

За словами Романа Шпаковського, Україні можна встановити критерії за «віком» компанії (для віртуального закладу потрібен досвід не менш як 2 роки, що не сприяє становленню ринку). Ця вимога сприяє створенню сірого ринку гральних компаній і ускладненню входу на ринок повністю «білих» гравців.

Впровадження 100% моніторингу всіх транзакцій у гральному бізнесі спочатку видається проблемою, але потім і ринок, і регулятор досягають практично повного взаєморозуміння, і правила гри стають цілком зрозумілими для всіх. Відповідно знижується кількість непорозумінь і суперечок, бізнес утримується від сумнівних транзакцій і не втягується у відмивання грошей.

На думку Шпаковського, Україні потрібно ввести регулювання e-gambling (утім, як і покеру) якомога швидше. Крім джерела доходів, це ще й можливість для сірого бізнесу вийти назовні. Нехай спочатку регуляторний і податковий режими будуть дуже легкими – спочатку потрібно сформувати ринок. Потім за необхідності режим можна посилювати.

Кучухідзе резюмує, що легальний ринок азартних ігор зменшує корупцію, наповнює бюджет, сприяє соціальній відповідальності, захисту гравців і зменшенню криміногенності навколо цього бізнесу. У цьому сенсі Україна, безумовно, узяла приклад із Білорусі.

На який досвід Білорусі можна спиратися Україні

Україні дійсно є що перейняти від Білорусі. Наприклад, що стосується зрозумілої і прозорої системи оподаткування та моніторингу всіх транзакцій. Це допоможе сформувати прозорий та ефективний ринок і стати інвестпривабливою державою. Гравці ринку люблять зрозумілі правила, а адекватні податки на гральний бізнес тільки посприяють зростанню українського авторитету на міжнародній арені.

Бізнес теж готовий сплачувати податки й законно вести свою діяльність на території України. Зрозумілі правила гри та цивілізовані податки – от що без сумніву варто перейняти від Білорусі.

Проте білоруський негатив – надмірний тиск держави на гральну індустрію – розумніше обходити. Рівень білоруського контролю буде абсолютно неефективним на ще несформованому українському гральному ринку.

За словами Закревської, зворотний бік білоруської «рішучості» полягає в тому, що із часом тиск держмашини на економіку загалом і галузь азартних ігор зокрема зріс. Це об'єктивні процеси для автократії як політичної системи. Спочатку галузь перейшла з відання Міністерства спорту та туризму до Міністерства з податків і зборів. У такий спосіб держава показала пріоритетність завдань: її більшою мірою цікавили доходи від галузі та збір податків, ніж супутні позитивні економічні ефекти у сферах обслуговування, туризму, спорту тощо.

У подальші роки відбувалося скорочення ринку азартних ігор, а також доходів, які надходили до бюджету. Наприклад, у 2014 році відрахування до бюджету склали 41,2 млн BYN ($40,4 млн), а 2016 року сума склала вже майже вдвічі менше – 45,4 млн BYN ($22,8 млн).

Надмірне втручання в діяльність компаній азартної галузі передусім виражається в концентрації влади та каральній практиці роботи Міністерства з податків і зборів. Відомство не тільки випускає нормативно-правові акти, але й виконує навіть функції судів загальної юрисдикції, маючи право на розгляд справ про правопорушення операторами аж до анулювання ліцензій.

«Саме тому Україні варто пошукати баланс між невизначеністю компетенцій усередині демократичної системи й автократією з нерозділеними гілками влади та запропонувати ринку зрозумілий інститут, який відає питаннями ринку».

Вікторія Закревська

Вікторія Закревська

Голова «Гемблінг асоціації України», PhD кандидатка у сфері гемблінгу

Під час запуску грального ринку Україні варто врахувати позитивний і негативний досвід Білорусі та прискоритися в цьому процесі, щоб ініціатива президента досягла своєї мети – детінізації економіки.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини