Фінансовий моніторинг: чому у банку можуть виникнути питання до клієнта і що робити в цьому випадку

«Якщо ви ще не сидите, то це не ваша заслуга, а наша недоробка», – так іноді «жартують» різні правоохоронці. Приблизно так само можуть сказати і банкіри, оскільки навіть якщо ви намагаєтеся не порушувати платіжну дисципліну і правила операцій, це не гарантує, що банк не виявить до вас підвищений інтерес у вигляді блокування операції, рахунку або чогось ще більш неприємного. Мова йде про фінмоніторинг.

Читайте також: Законопроєкт про організацію роботи Uklon і Bolt: що зміниться для водіїв і платформ

Жоден банк не назве точних критеріїв, за якими операція буде вважатися підозрілою, а клієнт – ризиковим, оскільки це його внутрішні процедури. До того ж фінмоніторинг в банках України – це багато в чому автоматизований, а не ручний процес. Але логіка в діях фінмоніторингу все-таки є, як і законодавчі норми. розповідає про них, а також про те, як можна оскаржити рішення фінмоніторингу.

Зазначимо, що в цьому матеріалі ми не будемо з'ясовувати, чому у фінмоніторингу не виникають питання до джерел грошей для багатомільйонних застав, що вносяться за корупціонерів. Не будемо писати і про те, які претензії НАБУ має до голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна і чому він зберігає свою посаду.

Згідно з даними Опендатабота, 1,43 млн повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, надійшло до Державної служби фінансового моніторингу за три квартали 2025 року. Це на 10% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. 794 матеріали на суму 150,5 млрд грн були передані до правоохоронних органів для розслідування.

Після затишшя в перший рік повномасштабної війни кількість повідомлень, що підпадають під фінмоніторинг, з року в рік збільшується: у 2024 році їх обсяг зріс одразу на 22%. У 2025 році, в середньому, щомісяця надходило близько 160 тис. повідомлень.

Національний банк стежить за тим, як законодавство про фінмоніторинг виконують банки та фінансові компанії. За порушення в цій сфері у лютому 2026 року він застосував до одного банку та трьох небанківських фінансових установ заходи впливу:

• Акордбанк оштрафовано на 3 млн грн;
• фінкомпанія «Фард Стандарт» оштрафована на 9 млн грн, «Енерджі Кепітал» – на 393 тис. грн, «Магнат» – на 85 тис. грн.

На вершині фінмоніторингу в Україні стоять:

• Державна служба фінансового моніторингу;
• Національний банк;
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
• Міністерство фінансів;
• Міністерство цифрової трансформації;
• Міністерство юстиції.

Вони розробляють правила перевірок і приймають остаточні рішення на підставі інформації, що надходить від так званих суб'єктів первинного фінмоніторингу.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу:

• банки та кредитні установи, страхові брокери, ломбарди тощо;
• нотаріуси, адвокати, аудитори;
• професійні учасники товарних ринків;
• поштові оператори;
• оператори платіжних систем;
• надавачі послуг, пов'язаних з криптовалютою;
• суб'єкти господарювання, які проводять операції з готівкою, дорогоцінними металами

та інші суб'єкти. Повний перелік наведено у ст. 6 закону № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Усі вони повинні перевіряти транзакції, аналізувати їх підозрілість і вживати заходів щодо запобігання незаконним діям.

НБУ встановив близько 70 індикаторів, які повинні привернути увагу фінмоніторингу, вони зведені в три групи. Названо деякі найбільш часто застосовувані.

1. Поведінка клієнта

До ризикових факторів відносяться:

• невідповідність операцій заявленому профілю діяльності або нездатність пояснити суть бізнес-процесів;
• скасування фінансової операції одразу після запиту банком підтверджувальних документів;
• надмірна зацікавленість внутрішніми лімітами банку та процедурами фінмоніторингу;
• управління рахунками декількох не пов'язаних клієнтів з одного пристрою або одним представником без очевидного правового зв'язку.

Читайте також: Швейцарці проголосували за внесення до конституції права громадян на готівкові гроші

2. Фінансові операції:

• кошти надходять і майже миттєво йдуть далі (залишок на рахунку близький до нуля);
• регулярне проведення однотипних операцій між обмеженим колом контрагентів, що може свідчити про штучне створення обороту;
• невідповідність фінансовому стану – проведення операцій на суми, що істотно перевищують офіційно задекларовані доходи або активи клієнта.

3. Продукти та послуги банку

• використання однієї IP-адреси або ідентичного ID-пристрою для доступу до кабінетів різних клієнтів, підозріла активність з-за кордону;
• необґрунтоване внесення великих сум готівкою з подальшим переказом або регулярне зняття коштів у сумах, близьких до ліміту обов'язкового моніторингу;
• використання декількох сейфів, незвичайна поведінка під час відвідування сховища, занадто часті візити до банківського сейфа сторонніх осіб за дорученням клієнта;
• погашення зобов'язань коштами, походження яких неможливо підтвердити, або надання застави третіми особами без логічного обґрунтування.

У загальному випадку банку невигідно блокувати клієнтів, але він зобов'язаний мінімізувати свої ризики перед НБУ. Тому чим зрозуміліша діяльність клієнта для банку, тим менше у нього приводів задавати йому питання.

Рекомендації клієнтам можуть бути такими:

• своєчасно повідомляйте банк про зміну видів діяльності та обсяги очікуваного доходу;
• забезпечте наявність первинної документації (договорів, інвойсів, актів) до моменту укладення угоди;
• уникайте загальних формулювань у платіжних документах;
• забезпечення синхронізації податкової звітності з оборотами за рахунками – істотні розбіжності дають привід для запиту;
• обов'язково відповідайте банку на запит, мовчання – привід для блокування.

У складних випадках можна звернутися по допомогу до юриста, що спеціалізується на фінансовому моніторингу та банківському праві.

Згідно із законом № 361-IX, обов'язковому моніторингу підлягають операції, якщо сума дорівнює або перевищує 400 тис. грн (або еквівалент в іноземній валюті).

Але це не єдиний критерій. Під фінмоніторинг незалежно від їх розміру потрапляють операції, якщо вони мають такі ознаки:

• переказ коштів за кордон (особливо в офшорні зони);
• операції з готівкою (внесення, зняття, переказ);
• операції з публічними діячами (PEP) або пов'язаними з ними особами;
• операції, пов'язані з віртуальними активами;
• операції з високоризиковими контрагентами або у високоризикових юрисдикціях.

У жовтні 2024 року НБУ та провідні банки країни підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Він встановлює ліміти фіноперацій між фізичними особами (включаючи карткові перекази). Щоб проводити транзакції понад ці ліміти, необхідно підтвердити джерело своїх доходів.

Читайте також: Центри обробки даних стали новими пріоритетними військовими цілями – що повинен враховувати бізнес

Ліміти такі:

• до 50 000 грн/міс. – для клієнтів високого рівня ризику;
• до 100 000 грн/міс. – для клієнтів середнього та низького рівня ризику.

Але перевищення лімітів – лише одна з підстав для фінмоніторингу. До блокування рахунку можуть призвести підозрілі транзакції через банк навіть у межах лімітів.

Фінансовий моніторинг у банку однозначно проводиться, коли сума перевищує 5000 грн, а операція виконується через термінал або готівкою (без ідентифікації клієнта).

Юристи зазначають, що на сьогоднішній день українське законодавство не встановлює спеціального механізму оскарження рішень банку, прийнятих на виконання вимог фінансового моніторингу. Однак клієнт не позбавлений загального права захищати свої інтереси.

Першим кроком має бути офіційне звернення до банку з вимогою надати письмове обґрунтування прийнятого рішення. Іноді претензії виникають через брак інформації або непорозуміння. Надання необхідних документів може змінити оцінку ризику або розблокувати операції.

Далі – скарга до НБУ, який здійснює загальний нагляд за дотриманням правил фінансового моніторингу. За скаргою клієнта Нацбанк не може втрутитися в рішення банку, але може ініціювати перевірку.

Найбільш дієвим, хоча і клопітким способом, є звернення до суду. Там можна оскаржити неправомірну зупинку операцій або рішення про припинення підтримки ділових відносин. У практиці українських судів були випадки, коли суди ставали на бік клієнтів, якщо банк не довів обґрунтованість своєї оцінки ризику або перевищив повноваження. Але найчастіше суди стають на бік банку.