Facebook Pixel

Наказано забути: українські вантажівки від Ford, ЗАЗ, КМЗ, ДАЗ та ХАСЗ, які не дійшли до конвеєра

Маловідомі українські вантажівки Ford, ЗАЗ, КМЗ, ДАЗ і ХАСЗ. Фото: Сергій Суховський

Маловідомі українські вантажівки Ford, ЗАЗ, КМЗ, ДАЗ і ХАСЗ. Фото: Сергій Суховський

У день автомобіліста згадуємо про запорізькі, київські, дніпропетровські та харківські вантажівки, майбутнє яких так і не настало.

День автомобіліста — свято старе і суто галузеве, тому і змогло проскочити між молотом і ковадлом дерадянізації. За часів СРСР він офіційно іменувався Днем працівника автомобільного транспорту та святкувався винятково професіоналами керма — водіями комерційного транспорту.

Ford-ХАСЗ АА (1929 р.)

31 травня 1929 року СРСР підписав із Ford Motor Co найбільший в його історії контракт, згідно з яким американці мали побудувати автозавод у Нижньому Новгороді, навчити персонал і дати першу чергу — зібрати партію легкових і вантажних моделей. Окремо обумовлювалося постачання 72 тис. машинокомплектів, які до введення автозаводу в експлуатацію в Нижньому планувалося збирати на дореволюційних заводах у Ленінграді та Москві.

За ініціативою знизу до збиральних майданчиків додалася і тодішня наша столиця Харків, бо УРСР — всесоюзна житниця — гостро потребувала заміни гужових возів автотранспортом. Особливо під час збирання врожаю, коли навіть через короткочасні дощі рух на чорноземних путівцях із їхнім бездоріжжям буквально завмирав.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Харківські Ford Type AA стали першими радянськими масовими автомобілями. Фото: ХАСЗ

Харківські Ford Type AA стали першими радянськими масовими автомобілями. Фото: ХАСЗ

Але в Москві всіляко перешкоджали вирішенню проблеми на місцях: пропагандистській машині були потрібні успіхи всесоюзних «будівництв століття». Погодити створення автоскладального заводу вдалося лише 7 листопада, а до середини місяця він отримав приміщення — занедбаний цукровий завод в Іванівці. Складання починалося буквально по кутах — паралельно з ремонтом напівзруйнованої будівлі.

Саме під Харковом набагато раніше, ніж на інших підприємствах, і було налагоджено складання фордів: вже у грудні з воріт ХАСЗ своїм ходом виїхали 90 півторок Type AA і з десяток легковиків Type A Tudor Sedan, після чого постачання машинокомплектів закінчилися: наркомату дуже не сподобалася «ініціативність на місцях», яка мало того, що йшла врозріз із політикою «становлення на рейки індустріалізації», так ще й пахла підприємницькою вольницею НЕП.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Проте саме харківські форди стали першими масовими радянськими автомобілями. А що ж нижньогородське «будівництво століття»? Першу партію півторок там зібрали лише 1932 року, і то за «обхідною технологією» — з дерев'яною кабіною, оскільки частину штампів і верстатів ще не встановили.

У-4 «Україна» (1930 р.)

Передбачаючи складнощі з постачанням машинокомплектів, у тому ж листопаді 1929 року Український трест масового виробництва металопродукції поставив перед ХАСЗ принципово нове завдання. У найкоротші строки йому наказувалося сконструювати та налагодити виробництво вантажівки вантажопідйомністю 4 тонни. Подібних важковозів у СРСР ще не робили, як і не будували самостійні моделі: вся комерційна техніка, що випускалася, була скопійована з Fiat, Ford, White тощо.

На радіаторі першої вітчизняної вантажівки У-4 красувалося горде ім'я «Україна». Малюнок: В'ячеслав Ренінський

На радіаторі першої вітчизняної вантажівки У-4 красувалося горде ім'я «Україна». Малюнок: В'ячеслав Ренінський

Точкою відліку для У-4 послужила Lancia Pentajota 1924 року, що непогано зарекомендувала себе роботою на херсонських та миколаївських елеваторах. До червня 1930 року були зібрані перші зразки 4-тонника з цілком оригінальних деталей. 6-циліндровий бензиновий 70-сильний двигун розганяв 3,7-тонну вантажівку до 55 км/год, тобто «Україна» могла перевозити вантажу більше, ніж важила.

На жаль, далі двох екземплярів справа не пішла: грошей на освоєння виробництва уряд не виділив, а республіканські фонди були розписані на роки вперед. Хоча завод уже готував креслення 40-місної автобусної та газогенераторної (що працює на березових цурках) версій У-4.

ДАЗ-150 «Українець» (1947 р.)

На відміну від «України», «Українець» не мав права не потрапити на конвеєр: спеціально під нього до Дніпропретровська, де зводився автогігант потужністю 300 тис. вантажівок, з Німеччини гнали ешелони з трофейним обладнанням. Зокрема, як репарації туди було вивезено верстатний парк і штампи концерну Opel.

Формально ДАЗ-150 мав стати трохи модернізованим, з огляду на регіональну специфіку, ЗІС-150. Але Віталій Грачов, який очолив конструкторське бюро, наполіг на більш незалежній конструкції, за що неодноразово засуджувався на рівні Радміну і навіть у ЗМІ: «…ДАЗ самовільно провів модернізацію, яка не була затверджена на рівні міністерства. Подібна самодіяльність не повинна мати місце».

Завод, що будувався для випуску ДАЗ-150, сьогодні відомий як «Південмаш». Фото: «Дніпро вечірній»

Завод, що будувався для випуску ДАЗ-150, сьогодні відомий як «Південмаш». Фото: «Дніпро вечірній»

Але, як геніальний творець позашляхової техніки та амфібій, Грачов чудово знав вимоги, що висуваються системою народного господарства та дорожніми умовами. І, завдяки переробленій конструкції та передовим технологіям, ДАЗ-150 у всьому перевершив ЗІС-150. З тією ж агрегатною базою він виявився більш всюдихідний, маневрений, економічний, швидкий і вантажопідйомний. За сухої маси 4,1 тонни «Українець» міг перевозити 3 людини та 4 тонни вантажу.

На жаль, паралельно з вантажівкою, Грачов розробив на його основі амфібію ДАЗ-485, яка дуже сподобалася всесильному Міністерству озброєння, чиї емісари зачастили на новенький автогігант. І буквально за тиждень до початку випуску обох моделей військові «віджали» ДАЗ, перетворивши його на «поштову скриньку» №586. Країна поринала в гонку озброєнь, тому їй терміново були потрібні потужності для випуску балістичних ракет Р-1 конструкції С. П. Корольова. Спроби відстояти завод І. В. Сталін припинив тирадою, що «якщо в нас будуть ракети, то вантажівки напевно будуть теж, а от якщо ракет не буде, то і вантажівки можуть не знадобитися». Сьогодні ми знаємо ДАЗ як Південний машинобудівний завод.

Тягач ДАЗ-150Б із 7-тонним напівпричепом 1-ПП-7, розробленим ДАЗ. Фото: ДАЗ

Тягач ДАЗ-150Б із 7-тонним напівпричепом 1-ПП-7, розробленим ДАЗ. Фото: ДАЗ

Фотогалерея
КМЗ-1 1959 року з мотором і КПП від мотоцикла КМЗ-750 (746 куб. см., 26 к. с.) біля задньої осі. Фото: КМЗ

КМЗ-1 1959 року з мотором і КПП від мотоцикла КМЗ-750 (746 куб. см., 26 к. с.) біля задньої осі. Фото: КМЗ

Передньомоторний КМЗ-3 «Київ» 1960 року (746 куб. см., 26 к. с.) вагою 1080 кг та вантажопідйомністю 600 кг. Фото: КМЗ

Передньомоторний КМЗ-3 «Київ» 1960 року (746 куб. см., 26 к. с.) вагою 1080 кг та вантажопідйомністю 600 кг. Фото: КМЗ

Армійський всюдихід КМЗ-5 1962 року (746 куб. см., 26 к. с.), спрощений, посилений і полегшений до 525 кг. Фото: КМЗ

Армійський всюдихід КМЗ-5 1962 року (746 куб. см., 26 к. с.), спрощений, посилений і полегшений до 525 кг. Фото: КМЗ

Армійський всюдихід КМЗ-5 1962 року (746 куб. см., 26 л. с.), спрощений, посилений і полегшений до 525 кг. Фото: КМЗ

Армійський всюдихід КМЗ-5 1962 року (746 куб. см., 26 л. с.), спрощений, посилений і полегшений до 525 кг. Фото: КМЗ

Заднемоторна вантажівка ЗАЗ-970 1961 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 350 кг. Фото: ЗАЗ

Заднемоторна вантажівка ЗАЗ-970 1961 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 350 кг. Фото: ЗАЗ

Повноприводний ЗАЗ-971 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.). Суха вага — 750 кг, вантажопідйомність — 400 кг. Фото: ЗАЗ

Повноприводний ЗАЗ-971 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.). Суха вага — 750 кг, вантажопідйомність — 400 кг. Фото: ЗАЗ

Фургон вагонного компонування ЗАЗ-970Б 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) місткістю 2,5 куб. м та вантажопідйомністю 350 кг. Фото: ЗАЗ

Фургон вагонного компонування ЗАЗ-970Б 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) місткістю 2,5 куб. м та вантажопідйомністю 350 кг. Фото: ЗАЗ

3-рядний 7-місний мікровен ЗАЗ-970В 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 175 кг. Фото: ЗАЗ

3-рядний 7-місний мікровен ЗАЗ-970В 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 175 кг. Фото: ЗАЗ

Задньомоторний пікап ЗАЗ-970Г 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 400 кг. Фото: ЗАЗ

Задньомоторний пікап ЗАЗ-970Г 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 400 кг. Фото: ЗАЗ

ЗАЗ-2301 «Снага» 1995 року (1700 куб. см., 85 к. с.) вантажопідйомністю в 1 т, створений спільно зі словацьким TAZ. Фото: «За кермом»

ЗАЗ-2301 «Снага» 1995 року (1700 куб. см., 85 к. с.) вантажопідйомністю в 1 т, створений спільно зі словацьким TAZ. Фото: «За кермом»

КМЗ-1 1959 року з мотором і КПП від мотоцикла КМЗ-750 (746 куб. см., 26 к. с.) біля задньої осі. Фото: КМЗ Thumb Передньомоторний КМЗ-3 «Київ» 1960 року (746 куб. см., 26 к. с.) вагою 1080 кг та вантажопідйомністю 600 кг. Фото: КМЗ Thumb Армійський всюдихід КМЗ-5 1962 року (746 куб. см., 26 к. с.), спрощений, посилений і полегшений до 525 кг. Фото: КМЗ Thumb Армійський всюдихід КМЗ-5 1962 року (746 куб. см., 26 л. с.), спрощений, посилений і полегшений до 525 кг. Фото: КМЗ Thumb Заднемоторна вантажівка ЗАЗ-970 1961 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 350 кг. Фото: ЗАЗ Thumb Повноприводний ЗАЗ-971 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.). Суха вага — 750 кг, вантажопідйомність — 400 кг. Фото: ЗАЗ Thumb Фургон вагонного компонування ЗАЗ-970Б 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) місткістю 2,5 куб. м та вантажопідйомністю 350 кг. Фото: ЗАЗ Thumb 3-рядний 7-місний мікровен ЗАЗ-970В 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 175 кг. Фото: ЗАЗ Thumb Задньомоторний пікап ЗАЗ-970Г 1962 року (887 куб. см., 27 к. с.) вантажопідйомністю 400 кг. Фото: ЗАЗ Thumb ЗАЗ-2301 «Снага» 1995 року (1700 куб. см., 85 к. с.) вантажопідйомністю в 1 т, створений спільно зі словацьким TAZ. Фото: «За кермом» Thumb

Коментарі

Всі новини