Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Паливна криза: чиновники обіцяють завершення 5 травня, експерти говорять про серпень

10 причин дефіциту пального та шляхи виходу з нього. Фото: Photodrive

10 причин дефіциту пального та шляхи виходу з нього. Фото: Photodrive

Кілометрові черги на АЗС попри різке подорожчання пального говорять самі за себе — у країні найсильніший паливний колапс із часів незалежності. The Page виявило 10 причин дефіциту пального та шляхи виходу з нього.

1. Припинення постачання палива з РФ і РБ

Через війну зупинився імпорт бензину та дизпалива з РФ і РБ, який закривав понад половину насущного споживання. Так-так, попри всі заяви уряду одна з найстратегічніших галузей економіки до останнього залежала від російського енергоринку.

2. Невиконані обіцянки Мінекономіки

З 1 квітня не без допомоги СБУ з українського ринку пішов формально швейцарський Proton Energy – найбільший імпортер російських нафтопродуктів. Мінекономіки запевнило уряд, що воно домовилося з основними гравцями ринку ПММ щодо диверсифікації джерел і логістики для контрольованого забезпечення обсягу постачань.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

«Обсяги постачання, які реалізовувалися компанією Proton Energy, буде повністю заміщено з інших альтернативних джерел, – прокоментував ситуацію Ігор Петрашко, ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. – Усі імпортери та учасники ринку підтвердили, що в країні є в наявності резерви дизпалива та можливість швидкої заміни постачальників у разі потреби. Ризиків дефіциту пального немає. Стан запасів є достатнім для забезпечення потреб споживачів і проведення посівної кампанії».

3. Неможливість великооптових постачань

Зараз російські війська контролюють входи до всіх українських морських портів, що виключає великооптове – танкерне – доставлення як нафти-сирцю, так і пального. Схожа ситуація й із залізничною логістикою. Мета ракетних ударів по Закарпатській, Львівській і Волинській областях – виведення з ладу залізничних артерій, а отже, неможливість завозити ПММ вагонами-цистернами.

Підписуйтесь на нас в Google News!

4. Обстріли НПЗ і нафтосховищ

Ворог послідовно руйнує саму паливну інфраструктуру України. Ще наприкінці лютого через загрозу обстрілу припинило роботу «Шебелинське ВПГКН». Коли воно запрацює, наразі незрозуміло – сьогодні лінія фронту проходить за 20 км від другого за величиною НПЗ країни.

Робота «Шебелінського ОПГКН заморожена – воно знаходиться за 20 км від лінії фронту. Фото: Сергій Суховський

Робота «Шебелінського ОПГКН заморожена – воно знаходиться за 20 км від лінії фронту. Фото: Сергій Суховський

1 квітня через ракетні обстріли зупинився й лідер нафтоперероблення – кременчуцький завод «Укртатнафти». Пошкодження такі, що навіть у мирний час на ремонт пішло б 3 — 4 місяці. Тож А-92 ми побачимо не скоро.

«Масовано обстріляно й сам НПЗ, і склади паливно-мастильних матеріалів, що розташовано навколо нього. Інфраструктуру підприємства знищено, — повідомив голова Полтавської ОВА Дмитро Лунін. – Прошу мешканців не вишиковуватися в черги за бензином і не створювати штучний дефіцит. В Україні – війна, ситуація є дуже складною, але повністю контрольованою».

Кременчуцький НПЗ після ракетного обстрілу. Фото: telegram-канал Полтавської ОВА

Кременчуцький НПЗ після ракетного обстрілу. Фото: telegram-канал Полтавської ОВА

Паралельно ракетних ударів систематично зазнають нафтобази та логістичні термінали — на сьогодні знищено 24 з них. «Мета агресора – зупинити економіку України штучно створеним дефіцитом пального, – прокоментувала ситуацію 29 квітня перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко. – Упродовж наступних 7 днів (тобто до 5.05 – The Page) дефіцит буде ліквідовано, оскільки оператори мають законтрактовані обсяги на території Західної Європи. І зараз ми розв'язуємо питання щодо їхнього ввезення на територію України».

Доки є небезпека ракетних ударів, ніхто не хоче зберігати запаси пального в нафтосховищах. Тому заправка йде буквально з коліс.

5. Збільшення споживання пального

Свою лепту внесло і збільшення споживання палива. Тут і посівна, й агроекспорт, і масове повернення переселенців у великі міста, і відновлення пасажирських перевезень. За словами Олександра Павлюка, голови Київської обласної держадміністрації, на території Київщини відновили роботу 230 приміських і міжміських автобусних маршрутів загального користування, на яких залучено майже 300 транспортних засобів.

Поки є небезпека ракетних ударів, трейдери вважають за краще не зберігати запаси палива в нафтосховищах. Тому постачання на АЗС йде буквально з коліс. Фото: Сергій Суховський

Поки є небезпека ракетних ударів, трейдери вважають за краще не зберігати запаси палива в нафтосховищах. Тому постачання на АЗС йде буквально з коліс. Фото: Сергій Суховський

6. Уповільнення автомобільної логістики

Єдине на сьогодні можливе доправлення пального – дорогами загального користування. З якими так само далеко не все гаразд. Загинайте пальці: зруйновано мостові переходи, розбито траси, відсутність профілактичного ремонту, комендантська година плюс затори через численні блокпости.

7. Затори на прикордонних переходах

Військові, волонтери й навіть самі митники в один голос скаржаться: прикордонні переходи закорковано «євробляхами». Сьогодні черги комерційного транспорту на польському кордоні зросли до 15 км. І нехай проблема не в кількості автовозів із вживаними іномарками, а в традиційній повільній роботі митниці, ситуація з доставлянням бензину та дизпалива патова.

«Сьогодні ніхто не має точної інформації про стан АЗС, що розташовані на окупованих територіях або в зоні ведення активних бойових дій, – нарікає Олександр Мельничук, директор департаменту стратегічного маркетингу та інновацій «БРСМ-Нафта». – Лише в чотирьох областях окупантами зруйновані та/або пограбовані 14 АЗС».

8. Штучна стеля цін

Додає проблем і чергова незграбна спроба держрегулювання. У вищезазначених умовах вона стала вироком для тих невеликих операторів, які не мали ані стратегічних запасів, ані фінансової подушки. Встановлена Мінекономіки гранична ціна на пальне (34,1 грн/л на А-95 і 38,7 грн/л на ДП) розраховувалася з огляду на великооптову закупівельну ціну, що передбачає транспортування морем або залізницею. У нинішніх умовах трейдери можуть завозити пальне винятково автовозами, що суттєво уповільнює та здорожчує доправлення. Так, 29 квітня уряд підвищив ціни до 42 грн і 47 грн відповідно, але це знов-таки із запізненням. Зрештою оптові ціни в умовах дефіциту стали помітно вищими за встановлені роздрібні: 45 — 50 грн/л плюс операційні витрати – щонайменше 2 грн/л.

«Форс-мажор не регулюється, – апелює до чиновників Дмитро Леушкін, глава групи Prime (мережі АЗС «Брент+», «МКР Оіл», «МКР Ритейл» і «Опек»). – Треба скасовувати державне регулювання, бо ринок летить у безвихідь. От покажете мені, де можна купити паливо бензонормою за вашими розрахунками, обіцяю — з'їм публічно свій лівий черевик. Ваше держрегулювання за цих умов — марення. Як і обіцянки наповнити ринок за тиждень».

9. Різке зменшення кількості АЗС

Тут справа не лише у воєнних діях, хоча кількість зруйнованих і розграбованих АЗС уже перевалила за сотню. Торгувати пальним за нинішніх умов стало не лише небезпечно, а і збитково. У підсумку ще наприкінці березня почався мор «приватників» — так званих «бочок» і noname-заправок. Слідом у квітні настала черга дрібних мереж. А сьогодні навіть всеукраїнські оператори змушені «половинити» свої АЗС, закриваючи одні й переводячи інші на продаж або винятково преміальних сортів, або одного певного виду палива, або обслуговування лише корпоративних клієнтів.

Показово, що все більше трейдерів продають пальне помітно вище за дозволену планку. Й однаково черги тільки зростають, сягаючи 1 — 1,2 км.

10. Неквапливість держапарату

Додайте сюди традиційну українську бюрократію, яка й раніше не могла оперативно реагувати на ті чи інші виклики. До того ж Мінекономіки традиційно ставиться до дефіциту пального як до чергової картельної змови й бачить себе винятково суддею.

Quote«Буквально за кілька днів ми вже не матимемо дефіциту пального, – пообіцяв 3 травня Олександр Корнієнко, перший заступник голови ВР. – Ми багато працюємо з урядом, і всі бачили рішення, яке дало змогу перезапустити процес дефіциту пального».

Зараз не найкращий час, щоб думати про власну кишеню. Треба ухвалювати збалансоване й розумне рішення, що враховує інтереси не лише бізнесу, а і споживачів. Ми ведемо діалог, але якщо нас не почують, держава може припинити демократію щодо певних учасників ринку. Ми йдемо їм назустріч, а у відповідь отримуємо нові й нові умови, за яких компанії постачатимуть пальне.

Як викорінити дефіцит палива в Україні

Хто винен — розібралися. Що робити? Розв'язувати нормативні проблеми так само кардинально, як перебудовується паливний ринок загалом. Змінювати алгоритми роботи, нормо-години, «строки давності» — не можна у воєнний час залишатися настільки повільними, як у мирний.

«Раніше за серпень дефіцит пального нікуди не зникне, – упевнений пан Леушкін. – Звикайте до нових умов. На жаль, Україна не випускає бензовози за пальним. Пройти процедуру отримання всіх папірців — це 2 — 3 місяці. Звідси і строки розв'язання питання силами бензовозів.

Потрібно й далі оцифровувати документообіг, спрощувати ліцензування АЗС і акти введення в експлуатацію, сертифікацію нових тягачів і напівпричепів, внесення даних до системи «Шлях» та на сайт «Укртрансбезпеки», прискорювати видавання екологічних сертифікатів, чип-карт для тахографів, міжнародних ліцензій і закордонних паспортів водіям. Відмовитися на час від перевірки паливних цистерн — кому спаде на думку возити там борошно чи рибу? Потрібно врешті-решт розв'язати проблему з водіями призовного віку – ну немає в Україні жінок-водіїв необхідної кваліфікації. Скасувати вряди-годи видавання «дозволів» для далекобійників із Литви, Польщі, Румунії, оскільки вони їх для нас прибрали.

Одним словом, потрібен адмінресурс – низку питань можна розв'язати лише на рівні уряду. Потрібне втручання безпосередньо гаранта зі зверненням до президентів сусідніх країн – Румунії, Словаччини, Молдови, Польщі, Угорщини, Чехії — з проханням про допомогу. Необхідно досягти такого самого спрощення документообігу, як у разі з нашими агроекспортерами. На відміну від України, у країнах ЄС уряди розпоряджаються нафтовими терміналами та залізничними хабами, а отже, можуть оперативно допомогти усунути дефіцит. Крім того, необхідний окремий комітет у Кабміні, який не просто займатиметься погодженням документів із сусідніми країнами, а буквально «вестиме» кожну фуру від А до Я.

Пускати без черги наші фури, не зважати на дрібні технічні та бюрократичні невідповідності, підвозити паливо до кордону. Потрібно нарешті створити на найближчі пару-трійку тижнів «зелені коридори» для паливних цистерн.

На базі офісу Prime Group пан Леушкін створює штаб швидкого реагування та консультаційний центр. Відсьогодні діє гаряча лінія, зателефонувавши на яку будь-який власник бензовозу отримає консультацію щодо нюансів оформлення документації, правил виїзду за кордон та європейських трейдерів. Але навіть ці контрзаходи, на його думку, не викорінять дефіцит найближчим часом.

Для того, щоб дізнатися подробиці щодо паливної кризи, ви можете звернутися до консультантів з транспорту:

  • Яна — 0951145555;
  • Наталія — 0662520578.

Або безпосередньо до консультантів по паливу:

  • Сергій — 0939659556;
  • Олександр — 0504753885.

Коментарі

Всі новини